Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 травня 2024 року
у справі № 366/3222/21
Цивільна юрисдикція
Щодо призначення та звільнення виконуючого обов'язки керівника державного підприємства
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (далі - ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами»), Державного агентства України з управління зоною відчуження про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням суд першої інстанції задовольнив частково позов ОСОБА_1.
Постановою апеляційний суд апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Чинний КЗпП України не містить норм щодо тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою, відповідно не містить нормативного регулювання порядку призначення та звільнення виконувача обов'язків керівника підприємства. Проте окремими нормативно-правовими актами України встановлено спеціальні правила призначення працівників тимчасовими виконувачами обов`язків за певними посадами, зокрема, Законом України «Про вищу освіту» (частина четверта статті 42) та деякими іншими законами України, які регулюють питання проходження публічної служби, а саме «Про Національну поліцію» (стаття 69); «Про державну службу» (частина третя статті 31).
Аналіз існуючих нормативних актів України дозволяє дійти висновку, що потрібно розрізняти працівників, які тимчасово виконують обов'язки за тимчасово відсутнього працівника та які виконують обов'язки за вакантною посадою. У цій справі виконання обов`язків керівника юридичної особи є тимчасовим виконанням обов'язків за вакантною посадою.
Рішення про покладення виконання обов`язків за вакантною посадою керівника підприємства ухвалюється власником юридичної особи, має тимчасовий характер, оплата праці такого в. о. визначається у відповідному рішенні (наказі, рішенні загальних зборів) або відповідно до посадового окладу, який передбачений локальними актами.
Отже, трудові відносини з працівником, на якого покладено виконання обов`язків керівника підприємства за вакантною посадою керівника такого підприємства, мають характер строкових.
Особа, яка тимчасово виконує обов`язки керівника підприємства за вакантною посадою, тобто «виконувач обов`язків директора підприємства» так і особа, яка на постійній основі обіймає посаду керівника підприємства, тобто «директор (генеральний директор) підприємства» підпадають під загальне поняття «керівник підприємства».
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 затверджено Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки (далі - Порядок № 777), який визначає процедуру конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки.
Трудові відносини з переможцем конкурсного відбору оформлюються контрактом, а з в. о. керівника підприємства - строковим трудовим договором, яким є наказ про призначення.
Як трудові відносини з керівником, з яким укладено контракт за результатами проведення конкурсного відбору, так і трудові відносини з в.о., якого призначено на вакантну посаду керівника державного підприємства, мають строковий характер: для першого такий строк обумовлений визначеним контрактом певним періодом у часі, для другого - настанням відповідної події (обставини), зазначеної в наказі про призначення. Строк дії такого договору визначається змістом наказу при призначення такого працівника чи про покладання виконання обов`язків за відповідною посадою, але не може перевищувати строк, визначений підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 777 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Якщо закінчення певного строку пов`язано з декількома обставинами, то настання будь-якої з них призводить до його закінчення.
Оскільки у період запровадження в Україні воєнного стану призначення керівника державного підприємства на конкурсних засадах не здійснюється, а строк тимчасового виконання обов`язків керівника підприємства законодавчо не визначений, то, вирішуючи питання щодо звільнення в. о. керівника державного підприємства на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України, потрібно виходити з конкретних підстав, визначених сторонами у наказі про призначення в.о. керівника підприємства.
ВИСНОВКИ: правила Порядку № 777 свідчать про те, що цим Порядком визначена процедура призначення керівника державного підприємства або шляхом укладення контракту з переможцем конкурсного відбору (1), або шляхом призначення в. о. керівника підприємства, про що уповноваженим органом видається відповідний наказ (2).
Трудові відносини з працівником, на якого покладено виконання обов`язків керівника підприємства за вакантною посадою керівника такого підприємства, завжди мають характер строкових, тому такий працівник може бути звільнений на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
Формулювання змісту наказу про призначення в. о. керівника підприємства закріплюють у письмовій формі взаємне волевиявлення сторін при укладенні трудового договору про строк його дії.
Умови наказу в частині «до призначення керівника в установленому законодавством порядку» потрібно тлумачити у широкому сенсі, а саме як до призначення керівника за результатами проведеного конкурсу шляхом укладення з ним контракту, так і призначення іншої особи, на яку покладається виконання обов`язків керівника підприємства шляхом видачі відповідного наказу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави припинення трудових відносин, правовий статус виконуючого обов'язки керівника, строкові трудові відносини
