Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 травня 2024 року

у справі № 619/4644/18

Цивільна юрисдикція

Щодо правових наслідків розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги однієї із сторін без встановлення, чи вона була вона вручена іншій стороні

Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась із позовом до селищної ради, третя особа - приватний нотаріус міського нотаріального округу, про визнання недійсною відмови від спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що: ОСОБА_2 як особа, яка не брала участь у справі, посилалася на те, що суд першої інстанції вирішив питання про її права та інтереси, оскільки спірне майно належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеним між нею і ОСОБА_4; суд першої інстанції цих обставин не з'ясував та не залучив до розгляду справи у порядку статті 51 ЦПК України ОСОБА_2, яка згідно з доданих документів на день відкриття спадщини була власником спірного майна.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 стверджує, що апеляційний суд не повідомляв ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, та про відкриття апеляційного провадження за її апеляційною скаргою. Були порушені всі можливі засади цивільного судочинства, адже справа розглядалася односторонньо без засад змагальності, законності, верховенства права, рівності учасників процесу, передбачених ст. 2 ЦПК України. Позивачка не отримувала жодних повідомлень про судові засідання в суді апеляційної інстанції, що призвело до порушення її права на справедливий судовий розгляд і змагальність сторін. ОСОБА_1 не могла скористатися можливістю брати участь в процесі та належно здійснювати свої процесуальні права та обов`язки з метою захисту своїх прав.

Правова позиція Верховного Суду: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Наприклад, Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v. UKRAINE, № 37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року).

Касаційний суд неодноразово звертав увагу, що кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.

У цій справі на момент перегляду справи в апеляційному порядку апеляційному суду було відомо, що відсутні дані про вручення ОСОБА_1 копій ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження та апеляційної скарги представника ОСОБА_2. За таких обставин, суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, не встановив, чи була вона вручена ОСОБА_1, чи була вона повідомлена про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, внаслідок чого позбавив її можливості надати зауваження щодо поданої у її справі апеляційної скарги та не виконав свого зобов'язання стосовно дотримання закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу рівності сторін. А тому зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Висновки: суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу однієї із сторін та не встановивши, чи була вона вручена іншій стороні та чи була вона повідомлена про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, позбавляє таку сторону можливості надати зауваження щодо поданої у її справі апеляційної скарги та не виконує свого зобов'язання стосовно дотримання закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу рівності сторін.

Ключові слова: порядок вручення апеляційної скарги, порушення засад цивільного судочинства, справедливість судового розгляду