Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 квітня 2024 року
у справі № 511/1915/20
Цивільна юрисдикція
Щодо неможливості посадової особи юридичної особи брати участь у розгляді цивільної справи як відповідача
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до голови правління садівничого товариства «Мрія-3» (далі - СТ «Мрія-3») ОСОБА_3, в якому просила:
- визнати незаконними дії голови СТ «Мрія-3» ОСОБА_3 щодо відключення від електропостачання садового будинку, розташованого на земельній ділянці в СТ «Мрія-3», що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності;
- зобов'язати голову СТ «Мрія-3» ОСОБА_3 поновити подання електроенергії в садовий будинок, розташований на земельній ділянці;
- стягнути з голови правління СТ «Мрія-3» ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 стверджує, що суд першої інстанції в порушення ст. 263 ЦПК України фрагментарно застосував норми чинного законодавства та судову практику у відносинах, які не є подібними. Натомість у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 369/7120/16-ц, на яку посилався позивач, тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Суд не застосував правову позицію, викладену в ухвалі Верхового Суду України від 21 жовтня 2016 року у справі № 359/8101/15 та постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 314/2084/17.
Правова позиція Верховного Суду: позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст. 80 ЦК України).
Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (абз. 1 ч. 1 ст. 92 ЦК України).
Дієздатністю юридичної особи, як і особи фізичної, є її здатність набувати для себе цивільні права та здійснювати їх, а також набувати та виконувати цивільні обов`язки. Однак якщо для фізичної особи це є природними діями, які вона виконує власне сама, то юридична особа в силу того, що вона є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, набуває прав і обов`язків через, зокрема свої органи управління. Ключовим для дієздатності юридичної особи є діяльність її виконавчого органу. Цей орган може бути одноособовим і колегіальним (наприклад, директор або правління). Директор юридичної особи у разі вчинення правочину юридичною особою виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною. Тобто виступ в обороті від імені юридичної особи здійснюється, як правило, її виконавчим органом. При цьому виконавчий орган (наприклад, керівник колегіального виконавчого органу) діє не від свого імені, а від імені юридичної особи.
У цій справі після відкриття судом першої інстанції провадження у справі ОСОБА_1 подала до суду уточнену позовну заяву, якою фактично замінила відповідача: з голови правління СТ «Мрія-3» ОСОБА_3 на СТ «Мрія-3», залишивши при цьому незмінними підстави заявленого позову.
ОСОБА_1 не подавала клопотань про заміну неналежного відповідача. Водночас, суд першої інстанції продовжив розгляд справи до обох відповідачів та відмовив у позові як до голови правління товариства, так і самого товариства.
За таких обставин провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до голови правління СТ «Мрія-3» ОСОБА_3, підлягає закриттю.
Висновки: розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на неможливість посадової особи брати участь у розгляді цивільної справи як відповідача.
Ключові слова: процесуальне представництво, представництво юридичної особи, правовий статус юридичної особи