open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 320/3189/21[2]
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 08 квітня 2024 року

у справі № 320/3189/21[2]

Адміністративна юрисдикція

Щодо суб'єкта відповідальності у вигляді штрафу за порушення законодавство про працю згідно з ч. 2 ст. 265 КЗпП України

ФАБУЛА СПРАВИ

Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» звернулося до окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці, у якому просило визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Рішенням окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.

Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду змінено шляхом доповнення його мотивувальної частини висновками, наведеними у цій постанові.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, серед іншого, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Відповідно до частини четвертої статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відповідно до частин першої та третьої статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно із частиною першою та другою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

На противагу твердженню суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, з урахуванням визначення в частині 2 статті 265 КЗпП України саме юридичної або фізичної особи - підприємці в якості суб'єкта відповідальності не ототожнює наявне у філії право укладати трудові договори з визначеним законом суб'єктом відповідальності за порушення вимог цього закону.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що Філія «Укрінтеравтосервіс-Одеса», яка є структурним підрозділом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», не є юридичною особою та не є суб'єктом відповідальності за приписами частини 2 статті 265 КЗпП України.

Отже, в розумінні вимог частини 2 статті 2 КАС України постанова відповідача про накладення штрафу не може вважатись такою, яка прийнята з урахуванням всіх обставин та вимог закону, оскільки застосована не до того суб`єкта, який має відповідати, відповідно є протиправною та підлягає скасуванню.

ВИСНОВКИ: згідно частини 2 статті 265 КЗпП України лише юридичні та фізичні особи - підприємці можуть бути суб'єктами відповідальності у вигляді штрафу за порушення законодавство про працю, які передбачені цією частиною статті.

Право юридичної особи визначати суб`єкта уповноваженого на укладання договорів не змінює приписів частини 2 статті 265 КЗпП України щодо суб'єкта відповідальності.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: повноваження Держпраці, відповідальність за порушення трудового законодавства, наслідки неоформлення трудових відносин, правовий статус філій, відповідальність роботодавця

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: