Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 01 травня 2024 року

у справі № 369/2379/22

Цивільна юрисдикція

Щодо визнання дій суду спрямованих на дослідження інформації про наявність виконавчого провадження збиранням доказів за власною ініціативою

Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила: визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, винесену державним виконавцем.

Ухвалою суду першої інстанції скаргу задоволено частково.

Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовлено.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вважає, що апеляційний суд порушив принцип змагальності та за власною ініціативою (без заяви сторони) направив запит до відділу державної виконавчої служби. Також апеляційний суд неправомірно прийняв нові докази на стадії апеляційного провадження справи.

Правова позиція Верховного Суду: обставини неодноразового пред`явлення виконавчого листа до виконання входять до предмета доказування та мають істотне значення при перевірці дотримання стягувачем строку пред'явлення виконавчого до виконання, що заперечується заявницею та є підставою оспорення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на вимоги ст. 263 ЦПК України та з урахуванням ч. 7 ст. 81 ЦПК України, апеляційний суд обґрунтовано направив запит до відділу державної виконавчої служби з метою з'ясування інформації щодо виконавчого провадження та обсягу проведених у його межах виконавчих дій, що не є порушенням диспозитивності цивільного судочинства.

Крім того, відповідно до абз. 2 п. 2 розділу I Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 (далі - Положення), автоматизована система виконавчого провадження - це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Згідно з п.п. 1, 2 розділу VII Положення Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації Системи у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених веб-оглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово.

Згідно з ч. 3 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Висновки: інформація про наявність виконавчого провадження, постанов виконавця про відкриття виконавчого провадження та про повернення виконавчого документа стягувачу є загальнодоступною, тому дії апеляційного суду щодо її дослідження й уточнення не свідчать про збирання доказів за власною ініціативою всупереч диспозитивності цивільного судочинства.

Ключові слова: формування доказової бази, оцінка доказів, межі судових повноважень, предмет доказування, допустимість доказів, повідомлення про відкриття виконавчого провадження, належність повідомлення