Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 квітня 2024 року
у справі № 279/1834/22
Цивільна юрисдикція
Щодо встановлення причинного зв`язку між порушеннями, допущеними підприємствами в процесі здійснення господарської діяльності, і шкодою, завданою особам, що проживають поряд, такою діяльністю
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні та здорові умови проживання.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково.
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції змінено, збільшено розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь ОСОБА_1 з 20 000 грн до 50 000 грн, з кожного.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» вважає, що відсутні докази всіх складових цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, не визначався ступінь вини кожного з відповідачів. Винних і протиправних дій товариство не вчиняло.
Правова позиція Верховного Суду: тлумачення ст. 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.
За загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.
Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди.
Висновки: суди встановили, що під час проведення перевірок виявлялися ряд грубих порушень, таких як наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несанкціонований скид забруднюючих речовин за територію підприємства без попередньої очистки, відхилення від норм, встановлених висновком державної екологічної експертизи. Суди врахували суттєвий та триваючий характер порушення прав позивача, який протягом тривалого часу був позбавлений права на проживання у безпечному довкіллі, враховуючи, що порушення мали місце з 2012 року й тривали до 2017 року, а також у 2019 році.
За таких обставин, встановивши, що існують умови для компенсації моральної шкоди суди зробили правильний висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Ключові слова: право на чисте довкілля, порушення екологічних норм, допустимість висновку експерта
