Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 03 квітня 2024 року

у справі № 910/21315/21[4]

Господарська юрисдикція

Щодо неналежного способу захисту прав за позовом про зобов'язання прийняти закуплені на виконання умов договору будівельного підряду матеріали

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" (далі - ТОВ "Україна-Реставрація") звернулося до суду з позовом до Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності (далі - Музей), в якому просило суд:

1. розірвати укладений між сторонами договір генпідряду на виконання будівельних робіт;
2. стягнути з Музею додаткові витрати в сумі 7 896 218,47 грн;
3. зобов`язати Музей прийняти закуплені на виконання умов вказаного договору матеріали за актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на суму 74 702 388,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані істотним порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором генпідряду на виконання будівельних робіт в частині непередання фронту робіт, проектної та дозвільної документації, що потягло невиконання позивачем, як підрядником, робіт з реконструкції алеї Героїв Небесної Сотні, облаштування пішохідної зони, благоустрою та озеленення території. Разом з тим, позивач вказує, що відповідно до умов договору він здійснив закупівлю основних матеріалів для виконання зазначених робіт та несе витрати, пов`язані з їх утриманням, зберіганням та охороною за весь час невиконання договору.

Заступник Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора (далі - Прокурор) звернувся до суду з повідомленням про вступ у справу на підставі статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Рішенням господарського суду позов ТОВ "Україна-Реставрація" задоволено повністю.

Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано, ухвалено нове рішення суду, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

ОЦІНКА СУДУ

Аналізуючи зміст статті 875 ЦК України, колегія суддів відзначає, що зобов`язання з будівельного підряду є взаємними. У розумінні наведеної норми договір будівельного підряду є різновидом підряду, до істотних умов якого належать умови про: предмет, ціну та строк. Основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника, спрямована на створення об'єкта та його здачу.

Отже, предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріальної форми (наприклад, завершений об'єкт будівництва, виготовлення речі, здійснення її ремонту тощо).

Єдність роботи та її результату є основною рисою предмета договору підряду, яка дозволяє відмежувати цей договір від інших типів цивільно-правових договорів, зокрема від договору купівлі-продажу та договору на надання послуг. Проведення такого відмежування є надзвичайно важливим, оскільки неправильне застосування до підрядних відносин законодавства, що регулює інші договірні відносини, може істотно порушити права сторін.

Однією з характеристик договору підряду є те, що за ним підрядник виконує роботи на свій ризик. Тому він не має права на винагороду, якщо предмет підряду загинув чи коли через непередбачувані обставини неможливо закінчити роботу. Негативні наслідки для підрядника можуть виникнути і при неочікуваній затримці виконання робіт, випадковому їх погіршенні чи подорожчанні

ВИСНОВКИ: зобов`язання прийняти закуплені матеріали як окремий етап/вид робіт без прийняття завершеного об'єкта будівництва (закінчених будівельних робіт), суперечитиме правовій природі договору підряду та не відповідатиме головній меті його укладення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правова природа договору, підстави припинення договору, факт розірвання договору