Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 квітня 2024 року
у справі № 910/21315/21[3]
Господарська юрисдикція
Щодо співвідношення припинення договору і його розірвання
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" (далі - ТОВ "Україна-Реставрація") звернулося до суду з позовом до Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності (далі - Музей), в якому просило суд:
- розірвати укладений між сторонами договір генпідряду на виконання будівельних робіт;
- стягнути з Музею додаткові витрати в сумі 7 896 218,47 грн;
- зобов`язати Музей прийняти закуплені на виконання умов вказаного договору матеріали за актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на суму 74 702 388,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані істотним порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором генпідряду на виконання будівельних робіт в частині непередання фронту робіт, проектної та дозвільної документації, що потягло невиконання позивачем, як підрядником, робіт з реконструкції алеї Героїв Небесної Сотні, облаштування пішохідної зони, благоустрою та озеленення території. Разом з тим, позивач вказує, що відповідно до умов договору він здійснив закупівлю основних матеріалів для виконання зазначених робіт та несе витрати, пов`язані з їх утриманням, зберіганням та охороною за весь час невиконання договору.
Заступник Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора (далі - Прокурор) звернувся до суду з повідомленням про вступ у справу на підставі статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Рішенням господарського суду позов ТОВ "Україна-Реставрація" задоволено повністю.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано, ухвалено нове рішення суду, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно зі статями 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення у цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, оскільки з позовною заявою про розірвання спірного договору позивач звернувся у грудні 2021 року, тобто після закінчення строку дії цього договору (строк дії закінчився 31.08.2021), а розірвано може бути лише чинний договір, відтак вимога про розірвання договору генпідряду є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
При цьому суд відзначив, що умова передбачена пунктом 17.1 договору у редакції додаткової угоди від 19.10.2020 щодо строку дії договору: "але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим правочином", не є подією, яка має неминуче настати, оскільки залежить від дій або бездіяльності самих сторін договору, ризиковості самої господарської діяльності та сторонніх факторів. Така умова не може вважатися ані строком, ані терміном у розумінні статей 251, 252, 253 ЦК України. Разом з тим, зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору залишаються чинними для сторони/сторін, і вказана обставина не звільняє останніх від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.
ВИСНОВКИ: договір, який припинив строк своєї дії, не може бути розірваний за його відсутністю. Припинення договору і його розірвання є різними взаємовиключними юридичними фактами.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правова природа договору, підстави припинення договору, факт розірвання договору