Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 квітня 2024 року
у справі № 910/21315/21[2]
Господарська юрисдикція
Щодо форм представництва прокуратурою інтересів держави в господарському суді
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" (далі - ТОВ "Україна-Реставрація") звернулося до суду з позовом до Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності (далі - Музей), в якому просило суд:
- розірвати укладений між сторонами договір генпідряду на виконання будівельних робіт;
- стягнути з Музею додаткові витрати в сумі 7 896 218,47 грн;
- зобов`язати Музей прийняти закуплені на виконання умов вказаного договору матеріали за актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на суму 74 702 388,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані істотним порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором генпідряду на виконання будівельних робіт в частині непередання фронту робіт, проектної та дозвільної документації, що потягло невиконання позивачем, як підрядником, робіт з реконструкції алеї Героїв Небесної Сотні, облаштування пішохідної зони, благоустрою та озеленення території. Разом з тим, позивач вказує, що відповідно до умов договору він здійснив закупівлю основних матеріалів для виконання зазначених робіт та несе витрати, пов`язані з їх утриманням, зберіганням та охороною за весь час невиконання договору.
Заступник Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора (далі - Прокурор) звернувся до суду з повідомленням про вступ у справу на підставі статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Рішенням господарського суду позов ТОВ "Україна-Реставрація" задоволено повністю.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано, ухвалено нове рішення суду, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини третьої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
У положеннях частини четвертої статті 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
За приписами абзаців 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема:
- звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);
- вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;
- ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;
- брати участь у розгляді справи.
Ураховуючи встановлені обставини, а також те, що власником виконаних у майбутньому робіт по об'єкту за вказаним договором є держава, а тому внаслідок можливого неналежного виконання генпідрядником умов договору по проектуванню меморіального комплексу порушеними можуть бути права та/або інтереси саме держави, суд дійшов висновку про правомірність участі Прокурора у розгляді даної справи. При цьому суд визнав безпідставними доводи позивача про заборону представлення Прокурором відповідача, як державної компанії, оскільки, Музей є державною організацією, а не компанією.
Отже, з огляду на те, що Музей є державною організацією (що підтверджується Статутом Музею та наявною інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а спірний договір останнім укладався на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України (тобто з метою реалізації/здійснення державою своїх соціальних функцій/програм) передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону Закон України "Про прокуратуру" заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, не стосується спірних правовідносин.
ВИСНОВКИ: представництво прокуратурою інтересів держави в господарському суді можливе як у формі участі прокурора у розгляді вже порушеної справи, так і у формі вступу з власної ініціативи у справу, провадження в якій вже відкрито за позовом інших осіб, на будь-якому стадії судового процесу, як на стороні позивача, так і відповідача, або третьої особи чи особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процесуальне представництво, повноваження прокурора, захист державних інтересів