Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 05 березня 2024 року

у справі № 202/716/22

Кримінальна юрисдикція

Щодо кваліфікації хуліганства (ст. 296 КК України)

ФАБУЛА СПРАВИ

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за ст. 296 ч. 1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Ухвалою апеляційного суду зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

ОЦІНКА СУДУ

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.

Суд першої інстанції врахував мотиви і мету дій ОСОБА_6 , характер дій кожного з учасників конфлікту, порушення ОСОБА_6 громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у вчиненні протиправних дій у приміщенні лікарні в присутності людей, які працювали та виконували свої професійні обов`язки. Суд також врахував агресивну поведінку ОСОБА_6 та безпідставність вчинюваних ним дій і заначив, що це свідчить про прагнення ОСОБА_6 показати зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб. Крім того, суд вказав на наявність в діях ОСОБА_6 такої обов`язкової ознаки хуліганства як особлива зухвалість, оскільки грубе порушення громадського порядку супроводжувалось насильством із заподіянням ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, внаслідок чого останній був вимушений залишити своє робоче місце, чим було порушено нормальну діяльність лікарні, а саме припинено прийом громадян, записаних на прийом до ОСОБА_8. З такими висновками суду першої інстанції обґрунтовано погодився апеляційний суд.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 296 ч. 1 КК України.

ВИСНОВКИ: для юридичної оцінки діяння за ст. 296 КК України обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти громадського порядку та моральності, склад хуліганства, мотиви злочинних дій