Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 січня 2024 року
у справі № 953/406/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо кваліфікації дій особи за ч. 7 ст. 111-1 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111-1 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 12 років та з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Розглядаючи справу № 633/195/17 Велика Палата Верховного Суду, зробила висновок щодо тлумачення терміну, який використовується у низці статей КК, а саме «працівник правоохоронного органу» і зазначила, що при вирішенні питання про те, чи є особа працівником правоохоронного органу, необхідно виходити із системного аналізу: положень Конституції України, КК, КПК, КУпАП, нормативно-правових актів, які регулюють правовий статус того чи іншого органу державної влади, з яким особа перебуває у трудових чи службових відносинах; повноважень працівника згідно з його посадовою інструкцією, які передбачають реалізацію правоохоронної функції, зокрема вжиття визначених законом превентивних заходів і заходів примусу, а також передбачених кримінальним процесуальним законодавством і законодавством про адміністративні правопорушення заходів; законодавства про пенсійне забезпечення відповідної категорії працівника.
Проте, у нормативній конструкції частини 7 статті 111-1 КК цей термін («працівник правоохоронного органу») не використовується, а отже посилання на зазначене вище рішення Великої Палати Верховного Суду у цій справі є нерелевантним.
Кримінальна відповідальність за дії, передбачені частиною 7 статті 111-1 КК настає у разі добровільного зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільної участі громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи наданні таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
ВИСНОВКИ: дії засудженого, який перебував на посаді водія незаконно створеного на окупованій території правоохоронного органу і забезпечував його функціонування, правильно кваліфіковані за частиною 7 статті 111-1 КК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: колабораційна діяльність, злочини проти основ національної безпеки, державна зрада
