Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 19 жовтня 2023 року

у справі № 718/1189/22

Кримінальна юрисдикція

Щодо правових наслідків різного за змістом викладу у письмовому повідомленні про підозру та обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення в частині дати скоєння протиправного діяння

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн у дохід держави.

Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ч. 6 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру, окрім іншого, має містити стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

У той же час, досудове розслідування завершується складанням обвинувального акта, яким слідство висуває обвинувачення особі у вчиненні злочину. Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 цього Кодексу обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, формування обвинувачення,результат оцінки отриманих протягом досудового розслідування доказів вчинення кримінального правопорушення, які надалі будуть перевірені судом.

З аналізу вказаних статей закону слідує, що у письмовому повідомленні про підозру має міститися лише стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, відомих на момент такого повідомлення, у той час як в обвинувальному акті має міститися виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Саме тому зміст формулювання обвинувачення при складанні обвинувального акта може як збігатися, так і відрізнятися від сформульованої підозри у письмовому повідомленні про неї з огляду на те, що в обвинувальному акті викладаються не лише відомі на момент повідомлення про підозру фактичні обставини кримінального правопорушення, а й обставини, встановлені під час досудового розслідування. Таким чином, до формулювання повідомлення про підозру законодавець встановлює менші вимоги, аніж до формулювання обвинувачення з викладенням його в обвинувальному акті.

Принципових відмінностей у викладенні фактичних обставин, які впливають на обсяг обвинувачення чи кваліфікацію дій винного, у цих двох процесуальних документах не може бути, однак звертає увагу, що їх зміст не завжди може повністю збігатися, оскільки обвинувальний акт уточнює формулювання обвинувачення на підставі зібраних доказів.

Окрім того, свій захист підозрюваний здійснює саме від обвинувачення, висунутого в обвинувальному акті.

ВИСНОВКИ: різний за змістом виклад у письмовому повідомленні про підозру та обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення в частині дати скоєння протиправного діяння жодним чином не свідчить про порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому доводи захисника про протилежне є неприйнятними.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: вимоги до повідомлення про підозру, вимоги до обвинувального акта, зміст процесуальних документів