Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 жовтня 2023 року
у справі № 756/5198/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо оцінки факту вчинення протиправних дій у громадському місці при кваліфікації їх як хуліганства
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції засуджено ОСОБА_7 до покарання у виді позбавлення волі за:
- ч. 2 ст. 296 КК України - строком на 3 роки;
- ч. 2 ст. 194 КК України - строком на 3 роки 3 місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Обов'язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм хуліганства, як злочину проти громадського порядку та моральності.
Головною рушійною силою хуліганських дій є бажання завдати шкоди не конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти.
Отже, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
З встановлених у вироку судом першої інстанції фактичних обставин слідує, що засуджений та особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, здійснили підпал зовнішнього фасаду магазину, тим самим пошкодили чуже майно. При цьому хоча у вироку і зазначено, що вказані вище особи діяли з умислом спрямованим на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, однак матеріали провадження не містять даних та у вироку не наведено які дії осіб грубо порушили громадський порядок та вказували на хуліганські мотив таких діянь.
За встановлених обставин подій, убачається, що засуджений та особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, під час вчинення протиправних дій, хоча і перебували в громадському місці, однак динаміка їх дій, діяли злагоджено та швидко, у нічний час доби, за відсутності очевидців (свідків), не свідчить про порушення ними громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, їх дії були спрямовані на пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу за попередньою змовою групою осіб.
У цьому випадку пошкодження майна шляхом підпалу конкретно визначеного приміщення магазину, хоча і мало місце в громадському місці, однак, за умов його вчинення, посягало не на громадський порядок чи моральність, а саме на майно.
Зазначене вище дає підстави для висновку про відсутність у діях ОСОБА_7 мотиву явної неповаги до суспільства, що є обов'язковою юридичною ознакою кримінального правопорушення, передбаченого статтею 296 КК України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку про відсутність в діях засудженого ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
ВИСНОВКИ: сам по собі факт вчинення протиправних дій у громадському місці не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: склад хуліганства, вчинення протиправних дій у громадському місці, правила кваліфікації злочинів