Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 19 жовтня 2023 року

у справі № 459/2988/22

Кримінальна юрисдикція

Щодо визначення розміру штрафу за вчинення шахрайства за попередньою змовою групою осіб

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 грн.

Вироком апеляційного суду зазначений вирок у частині призначеного ОСОБА_7 покарання скасовано та ухвалено в цій частині новий вирок. ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 80 234,00 грн. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Положеннями ч. 2 ст. 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання воно має ґрунтуватися, зокрема, на принципах індивідуалізації та справедливості. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. При цьому за приписами п. 1 ч. 1 ст. 65 України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 53 КК України передбачено, що за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Суд, встановивши, що таке кримінальне правопорушення вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, без урахування розміру майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу.

ВИСНОВКИ: санкцією ч. 2 ст. 190 КК України, за якою засуджено обвинуваченого, передбачено основне покарання в тому числі у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відтак при обранні йому міри зазначеного покарання апеляційним судом обґрунтовано враховано положення ч. 2 ст. 53 КК України, відповідно до яких у такому випадку розмір штрафу не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

При цьому, мотивуючи свій висновок про значну роль засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, апеляційний суд послався на те, що саме він був активним виконавцем кримінального правопорушення і саме завдяки його активним діям спільний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілої було доведено до кінця.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила призначення покарання, співучасть у злочині, правила призначення штрафу