Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 11 жовтня 2023 року

у справі № 734/1560/20

Цивільна юрисдикція

Щодо ефективних способів судового захисту у спорі про повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику

ФАБУЛА СПРАВИ

Прокурор в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до головного управління Держгеокадастру (далі - ГУ Держгеокадастру), ОСОБА_1, треті особи: регіональний ландшафтний парк «Міжріченський» (далі - РЛП «Міжріченський»), комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк «Міжріченський», про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, зобов'язання повернути земельну ділянку.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури відмовлено.

Справа розглядалась судами неодноразово.

За результатами нового апеляційного перегляду, постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано. Позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів обласної адміністрації задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку у відання держави в особі РЛП «Міжрічинський». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОЦІНКА СУДУ

Землі природно-заповідного фонду, що перебувають у державній, комунальній власності, не підлягають приватизації. Такі землі можуть перебувати у приватній власності лише у зв`язку з формуванням на цих земельних ділянках об'єктів природно-заповідного фонду чи включення земельних ділянок, що належать фізичним чи юридичним особам, до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення). Вилучення (викуп) земель природно-заповідного фонду із комунальної власності, зокрема, для будівництва житла був можливим тільки за рішенням відповідної місцевої ради, якщо вилучення (викуп) земельної ділянки погодила Верховна Рада України.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство відокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

ВИСНОВКИ: зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням ЗК України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України» потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку.

За таких умов, ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов.

При задоволенні цього негаторного позову, вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну земельну ділянку відповідає ефективному способу захисту порушених прав держави.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист земельних прав, способи судового захисту, правовий режим земель природно-заповідного фонду