Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 03 листопада 2023 року

у справі № 910/13599/21

Господарська юрисдикція

Щодо права виконавця на відшкодування фактичних витрат у зв`язку з виконанням договору (виконанням робіт, наданням послуг)

ФАБУЛА СПРАВИ

Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" (далі - ДП "Житомирський бронетанковий завод") звернулося до господарського суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони) про стягнення 3 674 455,02 грн фактично понесених витрат на капітальний ремонт техніки за державним контрактом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, порушуючи умови укладеного сторонами контракту та норми чинного законодавства, не виконав свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 3 674 455,02 грн. Позивач вказує на те, що зазначена сума грошових коштів є різницею між фактичними витратами виконавця на ремонт виробів та вартістю, визначеною у протоколі погодження орієнтовної ціни на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням.

Господарський суд міста рішенням позов задовольнив.

Апеляційний господарський суд постановою рішення господарського суду залишив без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Частинами першою та другою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Суди попередніх інстанцій з'ясували, що спірні правовідносини виникли на підставі укладеного сторонами державного контракту, що є контрактом з оборонного замовлення. Загальні правові засади планування та формування такого замовлення визначені Законом України "Про державне оборонне замовлення", що був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Норми, що регулюють економічні та правові зобов'язання сторін державного контракту з оборонного замовлення, порядок регулювання їхніх господарських відносин, особливості розміщення оборонного замовлення, вказують, що ціна виконання робіт, надання послуг за державним контрактом також визначається за домовленістю сторін та зазначають випадки, коли зміна ціни, визначеної контрактом, не допускається.

Разом з тим суди з'ясували, що укладений сторонами державний контракт за своєю правовою природою є змішаним договором, що містить елементи договорів підряду та надання послуг, правовідносини за якими регулюються приписами ЦК України.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина перша статті 843 ЦК України). Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (частина третя статті 843 ЦК України).

Зважаючи на викладені положення законодавства, ціна договору підряду погоджується сторонами під час укладення договору і зміна ціни допускається лише у разі існування підстав, передбачених умовами договору або законом.

За змістом статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Приблизний кошторис дає змогу сторонам в ході виконання робіт відступити від визначених в ньому цін і скоригувати їх залежно від фактичних витрат підрядника як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Зміни ж до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

За частиною п'ятою статті 844 ЦК України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Отже, враховуючи приписи частини другої статті 632 ЦК України, що мають імперативний характер, зміна узгодженого сторонами в договорі твердого кошторису може відбуватися у випадках, передбачених договором або законом.

ВИСНОВКИ: вказівка у пункті державного контракту на те, що перегляд ціни контракту є правом замовника, а не його обов`язком, не означає відмови виконавця від права на відшкодування фактичних витрат у зв`язку з виконанням договору (виконанням робіт, наданням послуг) та не позбавляє його права вимагати збільшення кошторису у випадках, визначених законом, зокрема, частиною п'ятою статті 844 ЦК України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: принцип свободи договору, зміст договору підряду, визначення ціни роботи, право на відшкодування витрат