Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 червня 2021 року
у справі № 440/510/19
Цивільна юрисдикція
Щодо розтермінування виплати страхового відшкодування за шкоду, заподіяну смертю потерпілого
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування.
В обґрунтування позову зазначала, що в результаті ДТП чоловік позивача загинув на місці події.
Відповідальність водія, визнаного винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, на дату вчинення ДТП була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта».
Страховою компанією здійснено часткову виплату страхового відшкодування потерпілим в розмірі 68 557,22 грн. Наступні виплати страхового відшкодування на утримання малолітніх дітей загиблого у розмірі 110 146,78 грн страхова компанія розстрочила на щомісячні платежі, які будуть сплачуватись у період з лютого 2019 року по грудень 2021 року.
Рішенням суду першої інстанції позовну заяву задоволено.
Постановою суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, яким визначено, що страховик, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, зобов’язаний виплатити його у передбачений 90-денний строк з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. Також вказаний закон не містить норми щодо розтермінування або відтермінування виплати у зв’язку зі смертю потерпілого, тому з урахуванням п. 27.4 ст. 27 та п. 36.2 ст. 36 цього закону відповідач повинен виплатити страхове відшкодування одноразовою виплатою.
Правова позиція Верховного Суду: п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Крім цього, п. 27.5 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що відшкодування шкоди, пов’язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати.
Пунктом 41.1 ст. 41 Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу.
Згідно з ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
Відповідно до ч. 2 ст. 1200 ЦК України шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Статтею 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
Положеннями п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (МТСБУ) у разі визнання вимог заявника обґрунтованими зобов’язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його не пізніше ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Висновки: норма п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює обов’язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування.
Ключові слова: підстави відшкодування шкоди, підстави виплати страхового відшкодування, ДТП, компенсація майнової шкоди, страхові спори, відповідальність страховика, відповідальність страхувальника, компенсація немайнової шкоди, стягнення страхового відшкодування, розстрочення страхової виплати