Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 24 липня 2023 року

у справі № 200/3692/21

Адміністративна юрисдикція

Щодо умов поновлення строку на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся з позовом до об`єднаного управління Пенсійного фонду України, яке замінено на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України, у якому просив:

1. визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії;
2. зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», на підставі заяви, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури без обмежень її граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено.

Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції змінено у редакції цієї постанови.

ОЦІНКА СУДУ

Поновлюючи строк на апеляційне оскарження, суди повинні навести належні мотиви, які б вказували на наявність достатніх підстав для такого висновку та засвідчували, що поновлення строку не порушує принципів верховенства права та одних з його основних елементів: правової визначеності; остаточності рішень суду.

У цій справі ГУ ПФУ при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції посилалось лише на те, що строк апеляційного оскарження та строк, встановлений апеляційним судом для усунення недоліків первісної скарги, було пропущено у зв'язку з затримкою фінансування. При цьому скаржник не посилався на існування інших причин пропуску такого строку і не просив продовжити встановлений судом апеляційної інстанції строк для усунення недоліків апеляційної скарги, поданої вперше. Не повідомив апеляційний суд про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, не надав жодних доказів на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції, поновлюючи строк на апеляційне оскарження при повторному зверненні з апеляційною скаргою, не врахував того, що сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також проігнорував відсутність будь яких доказів на підтвердження цих обставин.

Таким чином апеляційний суд, не застосовуючи процесуальних наслідків пропуску строку на апеляційне оскарження, визначених у статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, та не надавши скаржнику можливість навести інші підстави для поновлення строку і подати на їх підтвердження відповідні докази, без зазначення жодних мотивів безпідставно і передчасно поновив такий строк в ухвалі про відкриття апеляційного провадження у справі, й за відсутності достатніх підстав, поза межами встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження, прийняв до розгляду апеляційну скаргу пенсійного органу і частково її задовольнив, переглянувши майже через дев`ять місяці

ВИСНОВКИ: процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

1. первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
2. повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
3. скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
4. доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
5. наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: пенсійні спори, поважність причин пропуску строку, строки апеляційного оскарження