Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 12 квітня 2023 року

у справі № 461/4066/21

Цивільна юрисдикція

Щодо ефективного способу захисту прав комітента про розірвання договору комісії з банком

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Райффайзен Банк», ПАТ «Артем-Банк» про розірвання договору, стягнення коштів, інфляційних втрат та трьох відсотків річних у розмірі 3 417 779,08 грн.

Рішенням суду першої інстанції задоволено позовні вимоги ОСОБА_1.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору комісії та про стягнення з АТ «Райффайзен Банк Аваль» 2 050 000 грн, як безпідставно набутих, суди попередніх інстанцій зазначили, що укладення договору комісії між ОСОБА_1 та АТ «Артем-Банк», а також договору факторингу та договорів відступлення прав вимоги за договорами забезпечення (іпотеки та поруки) між АТ «Артем-Банк» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» та їх виконання сторонами не призвели до наслідків, передбачених умовами цих договорів, а саме: право вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення (іпотеки та поруки) не було передано від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, який через АТ «Артем-Банк» сплатив за відступлення права вимоги 2 050 000 грн, які були отримані АТ «Райффайзен Банк Аваль».

На виконання умов договору комісії між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Артем-Банк» укладено договір факторингу.

У судовій практиці релевантною залишається позиція, що якщо попередній кредитор (банк) не перебуває у процедурі ліквідації, фізична особа не може бути стороною договору про відступлення права вимоги за кредитним договором.

Відповідно до положень статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. У свою чергу, розірвання договору допускається лише за згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Колегія суддів вважає позовну вимогу про розірвання договору комісії неефективним способом захисту прав позивача, оскільки у разі розірвання договору комісії договір факторингу залишається чинним, а тому у позивача не може виникнути підстав для витребування у АТ «Райффайзен Банк Аваль» коштів, як безпідставно набутих, відповідно до положень статті 1212 ЦК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не є стороною договору факторингу, до відповідних правовідносин не можна застосовувати абзац 1 частини першої статті 216 ЦК України, оскільки двостороння реституція незастосовна, якщо тільки одна сторона повертається у попереднє становище. У такому разі мають бути застосовні приписи статті 1212 ЦК України.

Приписи статті 625 ЦК України можуть бути застосовні до відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання, зокрема і того, що випливає з відносин безпідставного збагачення. У разі визнання правочину недійсним стягнення передбачених статтею 625 ЦК України коштів відбувається, починаючи з часу набрання законної сили рішенням суду про таке визнання.

ВИСНОВКИ: ефективним способом захисту права позивача є звернення до суду з позовом про визнання договорів комісії та факторингу недійсними, а можливість звернення позивача з вимогою про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів) від банку на підставі частини першої статті 1212 ЦК України та можливість ставити питання про відповідальність за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) пов`язані з набранням законної сили рішенням суду про визнання договорів комісії та факторингу недійсними.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: недійсність правочинів, кредитні зобов'язання, кондикційні зобов'язання, порушення грошового зобов'язання, способи судового захисту