Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 29 червня 2023 року

у справі № 758/1516/23

Кримінальна юрисдикція

Щодо неможливості апеляційного оскарження рішення слідчого судді про залишення без розгляду клопотання слідчого стосовно продовження строку досудового розслідування

Фабула справи: ухвалою слідчого судді клопотання слідчого, погоджене прокурором окружної прокуратури, про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні залишено без розгляду.

Суддя-доповідач апеляційного суду на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді, мотивуючи своє рішення тим, що апеляційну скаргу було подано на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Мотивація касаційної скарги: прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді. Стверджує, що слідчий суддя постановив ухвалу, яка не передбачена нормами КПК України, а тому апеляційний суд, відповідно до вимог чинного процесуального законодавства та з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року (справа № 237/1459/17, провадження № 13-19кс18; справа № 243/6674/17-к, провадження № 13-16сво18), повинен був відкрити апеляційне провадження та переглянути оскаржуване рішення слідчого судді.

Правова позиція Верховного Суду: аналіз ст. 309 КПК України, якою на рівні загальних норм закріплено перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування, надає підстави стверджувати, що законодавцем віднесені до предмета оскарження рішення слідчого судді, які або вирішують питання щодо обмеження конституційних прав особи (застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту; застосування запобіжного заходу у вигляді застави; відсторонення від посади і т.д.), або якими вирішується питання, які мають істотне значення для здійснення ефективного досудового розслідування (відмова у наданні дозволу на затримання; відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; відмова у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту та застави), або якими вирішується доля досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому (закриття кримінального провадження на підставі ч. 9 ст. 284 КПК України і т.д.).

З наведеного вбачається, що перевірці в апеляційній інстанції підлягають лише ухвали слідчого судді, які пов`язані з можливістю істотного обмеження прав, свобод та інтересів особи або мають вирішальне значення для руху досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.

Натомість у зазначеному кримінальному провадженні, слідчий суддя в порядку ст. 295-1 КПК України перевірив клопотання слідчої про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні та врахувавши положення ст.ст. 219, 290, 294 цього Кодексу не знайшов підстав для задоволення цього клопотання та замість рішення про відмову у його задоволенні, мотивованою ухвалою залишив це клопотання без розгляду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що залишення вищевказаного клопотання без розгляду не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.

Висновки: рішення слідчого судді про залишення без розгляду клопотання слідчої щодо продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, ухвалене слідчим суддею в межах процедури передбаченої КПК України для розгляду таких клопотань, а тому це рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Ключові слова: процесуальні повноваження слідчого, оскарження ухвал слідчого судді, право на перегляд судових рішень, предмет апеляційного оскарження