Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 12 червня 2023 року

у справі № 2-7985/2003

Цивільна юрисдикція

Щодо неможливості закриття апеляційного провадження у разі неповного відновлення судового провадження за аналогією до норми ч. 4 ст. 494 ЦПК України

ФАБУЛА СПРАВИ

У справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відповідачка ОСОБА_5 звернулася до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення суду першої інстанції. Підставою закриття апеляційного провадження у справі цей суд визначив те, що втрачене (через сплив строку зберігання) судове провадження було відновлено судом першої інстанції неповністю - виключно в частині відновлення тексту рішення суду цієї інстанції, яким закінчено розгляд справи. Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд застосував до таких процесуальних відносин правила про повноваження суду касаційної інстанції на закриття касаційного провадження за аналогією закону.

ОЦІНКА СУДУ

Застосування судом аналогії закону можливе виключно у тому разі, якщо є прогалина у законі у регулюванні певних відносин, тобто існують суспільні відносини, що відносяться, зокрема до сфери регулювання процесуального права, проте ці відносини не врегульовані жодними нормами процесуального права, втім за своїм змістом, значущістю та актуальністю вимагають такого правового врегулювання у процесуальному законі.

Перелік підстав для закриття апеляційного провадження чітко та вичерпно визначений у статті 362 ЦПК України, розширеному тлумаченню цей перелік не підлягає, інші підстави закриття апеляційного провадження не можуть бути застосовані судом.

Апеляційний суд, будучи судом встановлення, дослідження та з'ясування питань про факти, може встановлювати обставини справи, приймати, досліджувати та надавати оцінку доказам. На відміну від суду апеляційної інстанції, Верховний Суд є судом оцінки права, а не встановлення фактів, тому не має можливості приймати та оцінювати докази. А тому цілком логічно законодавець передбачив у частині четвертій статті 494 ЦПК України виключно для суду касаційної інстанції право на закриття касаційного провадження, якщо втрачене судове провадження не відновлено або відновлено неповністю.

У розумінні приписів статті 494 ЦПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження або у разі перегляду судового рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у відновленні втраченого судового провадження чи відновлено його частково, зобов'язаний ухвалити відповідне судове рішення у межах своєї компетенції та повноважень, у переліку яких закриття апеляційного провадження не передбачено.

ВИСНОВКИ: застосування судом апеляційної інстанції за аналогією закону частини четвертої статті 494 ЦПК України є недопустимим, оскільки процесуальне законодавство не містить такої підстави для закриття апеляційного провадження, як неповне відновлення судового провадження, й зазначене «мовчання законодавця» не є прогалиною у законі, враховуючи відмінності у призначенні та повноваженнях суду апеляційної інстанції та суду касаційної інстанції.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: умови відновлення втраченого судового провадження, процедура апеляційного перегляду, прогалина у правовому регулюванні процесуальних відносин, межі повноважень апеляційного суду