Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 26 квітня 2023 року

у справі № 904/2154/22[4]

Господарська юрисдикція

Щодо передачі за підсудністю справи про банкрутство

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ «Аграрний Альянс» звернулось до господарського суду із заявою про відкриття у справі про банкрутство Приватного підприємства «Спец Біо Україна» (далі - ПП «Спец Біо Україна», боржник).

Ухвалою господарського суду відкрито провадження за заявою ТОВ «Аграрний Альянс» у справі про банкрутство ПП «Спец Біо Україна».

Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Територіальна юрисдикція (підсудність) справ про банкрутство є виключною. Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. В цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.

Системний аналіз процесуальних норм, що регулюють процедуру відкриття провадження у справі як у позовному провадженні, так і у справі про банкрутство, у сукупності із статтею 31 ГПК України вказує на ключове значення поняття «справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності».

Розкриваючи зміст цього поняття, його слід розглядати не як результат у вигляді процесуального рішення (ухвали про відкриття провадження у справі), а як процес у динаміці, як послідовний розвиток процесуальних правовідносин, які виникають між судом та заявником (ініціюючим кредитором).

Такі правовідносини розпочинаються процесуальним юридичним фактом звернення до господарського суду шляхом подання заяви до суду або здачі на пошту чи передачі іншими відповідними засобами зв'язку. Це правовідносини зазнають послідовних змін завдяки процесуальним діям кредиторів, боржника та процесуальним рішенням суду. Ці процесуальні правовідносини закінчується постановленням судом ухвали про відкриття провадження у справі, що визначає також закінчення цієї стадії процесу та перехід до наступної стадії - процедури розпорядження майном.

Суд, отримавши заяву кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, у питанні визначення місцезнаходження боржника, послуговується відомості про це, зазначені у заяві.

Для цілей визначення підсудності відповідно до норм ГПК України місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частини 1, 2 статті 27 ГПК України) (далі - ЄДР).

Під ЄДР в контексті вказаних норм ГПК України слід розуміти Єдину державну інформаційну систему, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, яка містить серед відомостей про юридичну особу - інформацію про її місцезнаходження (пункт 7 частини 1 статті 1, пункт 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Таким чином, словосполучення «справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності» слід розуміти таким чином, що територіальна юрисдикція суду визначена згідно з даними місцезнаходження, зазначеного у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до даних ЄДР про місцезнаходження боржника на дату звернення із заявою до господарського суду. На підставі цих даних суд встановлює, чи належить вказана у заяві адреса місцезнаходження до територіальної юрисдикції даного суду.

Відповідно до частини 2 статті 31 ГПК, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

ВИСНОВКИ: КУзПБ не містить спеціальної норми щодо передачі за підсудністю справи про банкрутство, тому передача справи про банкрутство за підсудністю здійснюється на підставі та в порядку, встановленому статтею 31 ГПК України.

Поряд із цим, якщо провадження у першій справі відкрито, то друга справа про банкрутство одного і того ж боржника підлягає закриттю, а не передачі за підсудністю.

Справа передається за підсудністю, якщо вона не належить до юрисдикції даного суду, за умови, що немає іншої відкритої справи про банкрутство цього ж боржника. В іншому випадку ця справа підлягає закриттю, оскільки у випадку передачі такої справи в одному суді будуть існувати дві справи про банкрутство одного боржника, що неприпустимо з точки зору принципу концентрації, та з огляду на те, що не існує процесуального механізму об'єднання двох справ про банкрутство одного й того ж боржника.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила визначення юрисдикції, ініціювання справи про банкрутство, відносини банкрутства