Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 05 грудня 2018 року

у справі № 640/5594/17

Цивільна юрисдикція

Щодо права спадкоємців відчужувача на звернення до суду з позовом про розірвання спадкового договору

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - державна нотаріальна контора, про розірвання спадкового договору, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі невиконання його ОСОБА_2.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.

Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов'язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру (стаття 1305 ЦК).

Позивач ОСОБА_1, який у встановленому порядку подав заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3, є спадкоємцем за законом. Тому, ОСОБА_1 є зацікавленою особою у розірванні спадкового договору вправі звернутися до суду з вказаними вимогами, предметом якого є квартира, яка в результаті розірвання цього договору входить до складу спадкового майна.

Відповідно до частини першої статті 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відповідно до частини першої статті 727 ЦК України дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

Договір дарування як і спадковий договір не може бути розірваний в односторонньому порядку, за деякими виключеннями, зокрема, передбаченими статтею 724 ЦК України та, якщо договір дарування виконується у момент його укладання.

Договір дарування як і спадковий договір зумовлюється особистими відносинами дарувальника і обдаровуваного, відчужувача і набувача та укладається з добрим ставленням до обдаровуваного чи набувача, а тому містить особливі правила його розірвання, що не застосовуються до інших договорів. Загальною підставою для такого розірвання правочину є злісна невдячність обдаровуваного або набувача. Це обумовлено також і тим, що законом не може бути передбачено морального обов'язку для обдарованого та набувача, спрямованого на вдячність та повагу до дарувальника и відчувача.

Проте законом встановлені певні правові підстави розірвання договору дарування - у випадку вчинення обдаровуваним протиправних та аморальних дій відносно особи дарувальника.

У таких випадках дарувальник вправі вимагати розірвання договору дарування та повернення дарунка або відшкодування його вартості. Законом чітко сформульовані умови (підстави) виникнення такого права у дарувальника, причому незалежно від того, чи був договір дарування укладений з обов'язком передати дарунок у майбутньому, чи дарунок вже був переданий дарувальником та прийнятий обдаровуваним. До таких підстав закон відносить умисне вчинення злочину проти життя, здоров'я, власності дарувальника. Правова характеристика умисного злочину надається статтею 24 КК (злочин вважається умисно вчиненим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (прямий умисел), або хоча і не бажала, але свідомо припускала їх настання (непрямий умисел).

Злочин сам по собі є аморальним явищем. Тому вчинення злочину має тягнути настання цивільно-правових наслідків. Такими наслідками закон визначає розірвання договору дарування, предметом якого є нерухоме майно.

ВИСНОВКИ: за Цивільним кодексом України ініціювати розірвання спадкового договору в суді можуть лише відчужувач або набувач. Але статтею 1308 ЦК не регламентовано всі варіанти розірвання спадкового договору, які передбачити неможливо. Зокрема, спадковий договір може бути розірваний і після смерті відчужувача, коли виконання не було здійснено або було здійснено частково, чи здійснювалось неналежно або з простроченням. У таких ситуаціях можливе застосування аналогії закону.

У випадку смерті дарувальника, яка була спричинена умисними злочинними діями обдаровуваного - позбавленням життя дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування одержують спадкоємці дарувальника.

Враховуючи, що відносини між відчужувачем і набувачем за спадковим договором також мають як правовий, так і моральний аспект, буде справедливим у випадку спричинення умисними злочинними діями набувача позбавлення життя відчужувача, настання цивільно-правових наслідків у вигляді розірвання спадкового договору, предметом якого ж нерухоме майно. І право вимагати розірвання такого договору одержують спадкоємці відчужувача.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: спадкові спори, підстави припинення спадкового договору, захист прав спадкоємця, суб'єкти права на звернення до суду