Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 08 травня 2023 року

у справі № 2-6099/11

Цивільна юрисдикція

Щодо обов'язку приватного виконавця забезпечити виконання судового рішення незалежно від вирішення судом питання про скасування заходу забезпечення позову

Фабула справи: ПАТ «МАРФІН БАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якому просило стягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ «МАРФІН БАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 242 768, 39 дол. США.

Одночасно з позовною заявою ПАТ «МАРФІН БАНК» подало клопотання про забезпечення позову у справі.

Ухвалою суд першої інстанції задовольнив клопотання банку про забезпечення позову. Суд постановив тимчасово обмежити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України. Наклав арешт на все майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, шляхом заборони будь-якими способами укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Рішенням суд першої інстанції частково задовольнив позов ПАТ «МАРФІН БАНК».

ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду, в частині тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за межі України.

Ухвалою суд першої інстанції задовольнив клопотання ОСОБА_1. Суд частково скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду.

Приватний виконавець виконавчого округу (далі - приватний виконавець) як особа, яка не брала участі у справі, вважав, що суд першої інстанції вирішив питання про його права та інтереси, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця Колечка.

Мотивація касаційної скарги: приватний виконавець, наполягаючи на тому, що ухвалу апеляційного суду постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, вказує, зокрема, на те, що:

1. скасування заходу забезпечення позову у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон безпосередньо впливає на інтереси приватного виконавця, який зобов`язаний забезпечити виконання рішення суду;
2. постановленням ухвали про часткове скасування заходів забезпечення позову суд вирішив питання про права, інтереси та обов`язки приватного виконавця, оскільки у зв`язку з ухиленням боржників від обов`язку виконання рішення суду виникла потреба у повторному вирішенні питання про встановлення боржникам тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Правова позиція Верховного Суду: ця справа стосується вирішення питання скасування заходів забезпечення позову ПАТ «МАРФІН БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вжитих ухвалою суду, в частині тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за межі України.

Суд першої інстанції, скасовуючи заходи забезпечення позову у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, та суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження за скаргою приватного виконавця, врахували, що виконавець в межах своїх повноважень не звертався до суду з поданням про тимчасове обмеження фізичних осіб у праві виїзду за межі України.

У п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Отже, приватний виконавець наділений правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржників у праві виїзду за межі України, втім таким правом на момент постановлення оскаржуваного судового рішення не скористався.

У справі, що переглядається, апеляційний суд на виконання вимог процесуального закону відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою приватного виконавця, який не брав участі у справі, належно дослідив доводи апеляційної скарги та встановив, що обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси, свободи та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - приватного виконавця, підлягає закриттю на підставі п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України, оскільки ухвалою суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову у виді тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за межі України не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки приватного виконавця, який не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним поданням в порядку, визначеному ст. 441 ЦПК України.

Зазначені правильні висновки апеляційного суду не спростовують доводів касаційної скарги про те, що скасування заходу забезпечення позову у виді тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон безпосередньо впливає на інтереси приватного виконавця, який зобов`язаний забезпечити виконання рішення суду, а також про те, що у зв`язку з ухиленням боржників від обов`язку виконання рішення суду виникла потреба у повторному вирішенні питання про встановлення боржникам тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Висновки: приватний виконавець, незалежно від вирішення судом питання про скасування заходу забезпечення позову у виді тимчасового обмеження у праві виїзду відповідачів за кордон, на підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Зокрема, виконавець має право звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження боржників у праві виїзду за межі України, що передбачено п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 441 ЦПК України.

Ключові слова: кредитні спори, порядок скасування заходів забезпечення позову, правовий статус виконавця