Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 24 квітня 2023 року

у справі № 280/8416/20

Адміністративна юрисдикція

Щодо неможливості відмови у відкритті провадження у справі на підставі ухвали суду про залишення позовної заяви без розгляду

Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України, в якому просила:

1. визнати рішення, дії чи бездіяльність відповідача щодо невиплати недоотриманої пенсії позивача протиправними та дискримінаційними;
2. зобов'язати відповідача вчинити певні дії - виплатити недоотриману пенсію позивачу з відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовлено у відкритті провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суди виходили з того, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є постанова суду, що набрала законної сили, а саме: постанова апеляційного адміністративного суду в іншій справі про часткове задоволення позовних вимог та залишення відповідної частини позовних вимог без розгляду.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 стверджує на те, що за правилами ч. 4 ст. 240 КАС України залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду. Також покликається на те, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України рішення про залишення позовної заяви без розгляду не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За правилами ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

За таких обставин рішення суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.

Висновки: нормою п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України передбачено виключний перелік судових рішень, наявність яких виключає можливість прийняття позовної заяви і які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі. До такого переліку ухвала про залишення позовної заяви без розгляду не віднесена.

При цьому, сама по собі природа рішення про залишення позову без розгляду та зміст такої процесуальної дії передбачає, що позов судом не розглядався. Такий висновок можна зробити виходячи з тих підстав, з якими законодавець пов'язує залишення позову без розгляду, які на відміну від підстав для закриття провадження у справі, не є остаточними і виходячи з положень ч. 4 ст. 240 КАС України можуть бути усунуті.

Прийняття судом апеляційної інстанції рішення про залишення частини позовних вимог без розгляду у формі постанови не змінює суті цього рішення, оскільки спір в цій частині по суті не розглядався.

Ключові слова: форми завершення судового провадження, порушення норм процесуального права, підстави відмови у відкритті провадження, наслідки залишення позову без розгляду