Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 24 вересня 2018 року

у справі № 805/168/18-а

Адміністративна юрисдикція

Щодо повторної сплати судового збору за місцем розгляду справи у випадку направлення справи за підсудністю

ФАБУЛА СПРАВИ

Головне управління ДФС (далі - Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ТОВ про стягнення з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство, в погашення податкового боргу суми коштів у розмірі 180538,52 грн.

Донецький окружний адміністративний суд ухвалою відкрив провадження у даній справі, а іншою ухвалою передав справу на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою залишив позовну заяву без руху з підстав її невідповідності вимогам частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору за місцем розгляду справи у відповідності до положень частини першої статті 9 Закону України «Про судовий збір». Також вказаною ухвалою позивачу був наданий п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання цієї ухвали.

В межах встановленого строку Управління надіслало до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання, у якому просило відкрити провадження у даній справі з підстав того, що ані Кодекс адміністративного судочинства України, ані Закон України «Про судовий збір» не передбачають обов'язку повторної сплати судового збору у випадку передачі справи за підсудністю з одного адміністративного суду до іншого адміністративного суду. Документа про сплату судового збору за місцем розгляду справи до клопотання додано не було.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою позовну заяву Управління повернув на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодекс адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви.

Апеляційний адміністративний суд постановою ухвалу Окружного адміністративного суду залишив без змін. Ухвалюючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутні підстави для відкриття провадження у справі, оскільки позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви, а саме - не сплачений судовий збір за місцем розгляду справи, що виключає можливість його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва. Також, суди виходили з того, що позивач не позбавлений можливості повернути помилково сплачений судовий збір у зв'язку з порушенням правил підсудності на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахований до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

ВИСНОВКИ: приймаючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем в установлений судом строк не усунуло недоліки позовної заяви, документа про сплату судового збору, сплаченого за місцем розгляду справи, не надало.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви у визначений судом строк. При цьому, суд касаційної інстанції відхиляє як безпідставні посилання скаржника на статтю 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки повернення помилково зарахованого судового збору здійснюється відповідно до абзацу 2 пункту 5 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахований до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок справляння судового збору, судові витрати, наслідки зміни підсудності, право на доступ до суду