Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 25 жовтня 2022 року

у справі № 761/31995/18

Кримінальна юрисдикція

Щодо тлумачення словосполучення «пропаганда культу насильства і жорстокості», що вживається у ст. 300 КК України

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених частинами 2 та 3 статті 300 КК.

Суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 невинуватим та виправдав через недоведеність, що в його діянні є склад інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки надані стороною обвинувачення докази не доводять, що обвинувачений вчиняв будь-які дії, пов`язані з виготовленням відеопродукції, тому що він безпосередньо не фіксував технічними засобами відповідні аудіо- та відеозаписи, не монтував їх, не записував на будь-які носії інформації та не розповсюджував їх.

Апеляційна інстанція залишила вирок без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_1 обвинувачувався у виготовленні з метою розповсюдження відеопродукції, що пропагує культ насильства і жорстокості. Сторона обвинувачення вважала, що він виготовляв відеопродукцію, приймаючи - на запрошення різних каналів віщання - участь у передачах, де обговорювалися проблеми, пов`язані з наявністю у громадах безпритульних собак, і висловлюючи свої думки з цього приводу. Зміст цих висловлювань, на думку сторони обвинувачення, містив пропаганду культу насильства і жорстокості, заборонену статтею 300 КК.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 невід`ємних елементів складу злочину, передбаченого статтею 300 КК, а саме (1) «твору» і (2) «виготовлення» у значенні цієї норми кримінального закону.

Суди дійшли висновку, що наданий стороною обвинувачення висновок експертів, де висловлені ОСОБА_1 під час полеміки думки названі «усно-мовленнєвим твором, створеним безпосередньо адресантом мовлення, який реалізував продукт своєї мовленнєвої діяльності через усне мовлення» та інші доводи, не дають підстав вважати висловлювання під час полеміки «твором» у тому значенні, в якому він вживається у статті 300 КК.

Також лише участь у телевізійних програмах на запрошення організаторів і висловлювання думок під час полеміки з прибічниками інших поглядів на проблему, не може вважатися «виготовленням» твору, незважаючи на те, що ці висловлювання використані телевізійними каналами для створення власної відеопродукції та її реалізації.

Таким чином, Суд погоджується з судами попередніх інстанцій, що в інкримінованих ОСОБА_1 діяннях відсутній склад злочину, передбачений статтею 300 КК.

ВИСНОВКИ: словосполучення «пропаганда культу насильства і жорстокості» у статті 300 КК стосується насильства і жорстокості у людському суспільстві, у стосунках між людьми, і не поширюється на висловлення, що стосуються тваринного, рослинного світу чи будь-яких інших сфер, з якими взаємодіє людина. Це випливає з тексту самої статті, яка до забороненої пропаганди крім насильства і жорстокості також відносить расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, які за визначенням не можуть мати місця поза межами людського суспільства. Таким чином, стаття 300 КК не може застосовуватися до висловлювань або інших форм вираження думки, які не стосуються відносин у між людьми.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти громадського порядку та моральності, захист тварин від жорстокого поводження, інформація про пропаганду насильства