Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 01 грудня 2022 року

у справі № 216/4652/17

Кримінальна юрисдикція

Щодо складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України

ФАБУЛА СПРАВИ

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 384 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції в частині обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, скасовано, а кримінальне провадження в цій частині закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Виключено з мотивувальної частини вироку посилання суду як на докази винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на протокол допиту як потерпілої ОСОБА_2, пояснення ОСОБА_2, протокол допиту як свідка ОСОБА_3, пояснення ОСОБА_3 та оптичний диск із відеозаписом пояснень. Постановлено вважати ОСОБА_2 засудженою за ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 383 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Постановлено вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 3 ст. 297 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Вирок в частині вирішення цивільного позову змінено. Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 500 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 297 КК України кримінальна відповідальність настає за наругу над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також за незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого.

Труп - це тіло померлого чи його окремі частини, незалежно від проміжку часу, який минув з дня його смерті.

Як визначено положеннями ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» наруга над тілом (останками, прахом) померлого - вчинення непристойних умисних дій над тілом (останками, прахом) померлого, самовільне знімання одягу з тіла (останків, праху) померлого, переміщення в інше місце або розчленування чи знищення тіла (останків, праху) померлого, здійснення акту некрофілії, використання частин похованого тіла з ритуальними чи іншими, не передбаченими чинним законодавством цілями, або вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам`ять про померлого, продемонструвати негативне ставлення до померлого, завдати образи рідним та близьким померлого, виявити зневагу до суспільних, релігійних принципів та традицій в цій сфері.

Відповідно до фактичних обставин, які викладені у вироку, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою зі своїм чоловіком ОСОБА_3, нехтуючи моральними засадами суспільства в частині поваги до померлих, після виявлення мертвою своєї малолітньої вихованки ОСОБА_4, не сповістили нікого про вказаний факт (правоохоронні органи, медичних працівників, соціальним службам чи близьким родичам), помістили тіло останньої у два побутові поліетиленові пакети та перенесли в салон автомобілі, на якому приїхали до лісосмуги, переклали тіло померлої в заздалегідь заготовлений металевий короб, та за допомогою бензину й зібраних дров ціленаправлено спалювали труп протягом майже трьох годин.

У подальшому, продовжуючи вчиняти дії, направленні на фактичне знищення тіла померлої вихованиці, після його сильного обгорання, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 помістили прах та дрібні останки до поліпропіленового мішка, а інші останки до побутового поліетиленового пакету, та того ж дня висипали прах та останки трупу на березі в одну з водойм, а металевий короб - в іншу. Повернувшись додому, ОСОБА_3 підшукав фрагмент шлакоблоку, який за допомогою проволоки примотав до поліетиленового пакету з останками малолітньої померлої, та затопив зазначені останки на дні іншої водойми.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не могли не усвідомлювати, що своїми діями зневажають пам`ять про померлу ОСОБА_4, виявляють зневагу до суспільних та релігійних принципів і традицій у ритуальній сфері, оскільки, знищуючи труп, демонструють байдужість до права людини на поховання її тіла.

З огляду на встановлені місцевим судом фактичні обставини, кваліфікація дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 297 КК України є правильною.

ВИСНОВКИ: з об'єктивної сторони злочин за ч. 3 ст. 297 КК України характеризується діями, які полягають у нарузі над трупом, а саме блюзнірстві, вчиненні аморальних, опоганюваних дій з тілом людини після її смерті. Наруга - це вияв неповаги до пам`яті покійного, глум над трупом, який може проявлятися, окрім іншого, у розчленуванні чи знищенні тіла (останків, праху) померлого.

З суб`єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. При цьому мотиви таких дій можуть бути різними (помста, корисливий мотив тощо) та не впливають на кваліфікацію, за виключенням наруги із хуліганських спонукань.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: кримінальні правопорушення проти моральності, порушення порядку поховання, суспільна моральність