Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Ухвалою

від 30 січня 2023 року

у справі № 380/3793/20

Адміністративна юрисдикція

Щодо можливості визнання факту введення воєнного стану на території України поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху стосовно сплати судового збору для органу державної влади

ФАБУЛА СПРАВИ

У справі за позовом ОСОБА_1 до митниці ДФС, митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ухвалою Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу митниці Держмитслужби зі встановленням особі, яка її подала, десятиденного строку для усунення недоліків, а саме надання:1) уточнень, яке саме рішення суду ним оскаржуються; 2) документу про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду відповідач надіслав до суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків касаційної скарги. Як вбачається з заяви, поданої митницею Держмитслужби, скаржник частково усунув недоліки касаційної скарги, вказавши, які саме рішення ним оскаржуються. Однак, документ про сплату судового збору до суду не надав. Натомість, надав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору у встановлений в ухвалі строк, що зумовлено, як вказує скаржник, введеним на всій території України воєнним станом, нестабільною ситуацією в країні та недостатністю на рахунку скаржника суми коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, доводить, що контролюючий орган позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір та надати платіжне доручення про таку сплату.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

ВИСНОВКИ: лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок справляння судового збору, пільги при сплаті судового збору, наслідки введення воєнного стану, судові витрати, право на касаційне оскарження