Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 24 листопада 2022 року

у справі № 751/3886/19

Кримінальна юрисдикція

Щодо необхідності проведення ефективного офіційного розслідування заяв про застосування недозволених методів розслідування

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.

Апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без зміни.

ОЦІНКА СУДУ

Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Положеннями статей 2, 7, 370, 404, 419 КПК визначено, що при перегляді оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов'язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційних скаргах, з`ясувати, чи повно, всебічно та об'єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 цього Кодексу, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. Тобто в цьому рішенні слід проаналізувати аргументи скаржників і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.

Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

ВИСНОВКИ: у цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи сторони захисту про застосування щодо засудженого недозволених методів слідства та за відсутності проведення належної перевірки таких доводів шляхом офіційного розслідування, зазначив про їх безпідставність, що суперечить усталеній практиці Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях у контексті ст. 3 Конвенції неодноразово наголошував на необхідності проведення ефективного офіційного розслідування скарг особи про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб'єктів владних повноважень.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення прав обвинуваченого, підстави скасування вироку, принципи ефективного розслідування, заборонені методи розслідування