-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Ухвала суду 19.05.2023
Ухвала суду 10.03.2023
Ухвала суду 02.03.2023
Ухвала суду 19.01.2023
Ухвала суду 12.01.2023
Ухвала суду 24.11.2022
Постанова
24.11.2022Постанова 22.09.2022
Ухвала суду 11.08.2022
Ухвала суду 11.08.2022
Ухвала суду 26.05.2022
Ухвала суду 21.01.2022
Ухвала суду 14.01.2022
Ухвала суду 02.12.2021
Вирок 08.06.2021
Ухвала суду 18.08.2020
Ухвала суду 18.08.2020
Ухвала суду 24.07.2020
Ухвала суду 28.05.2020
Ухвала суду 06.04.2020
Ухвала суду 27.02.2020
Ухвала суду 15.01.2020
Ухвала суду 21.11.2019
Ухвала суду 23.09.2019
Ухвала суду 24.07.2019
Ухвала суду 03.07.2019
Ухвала суду 24.06.2019
Ухвала суду 04.06.2019
Ухвала суду
Справа № 751/3886/19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 751/3886/19
провадження № 51-2339км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_3.,
суддів ОСОБА_4., ОСОБА_5.,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_6.,
прокурора ОСОБА_7.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_8. на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 грудня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 26 травня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270010000387, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
Згідно з вироком суду в період часу з 21:00 19 січня 2019 року по 9:00 20 січня 2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою свого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_2 не менше тринадцяти ударів невстановленими досудовим розслідуванням тупими твердими предметами в ділянку голови, спричинивши останній тяжкі тілесні ушкодження, від яких остання померла на місці події у період часу з 11:00 по 13:00 20 січня 2019 року.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу засудженого, а вирок - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на те, що судом першої інстанції було досліджено ряд письмових доказів, проте у вироку більшість доказів не відображена взагалі та не зазначено мотиви їх неприйняття чи відхилення, хоча сторона захисту посилалася на частину доказів як на такі, що підтверджують невинуватість засудженого. Зазначає, що про вказані порушення суду першої інстанції сторона захисту наголошувала під час апеляційного розгляду, однак апеляційний суд, в порушення вимог ст. 419 КПК, не надав відповіді на всі доводи апеляційної скарги, а також належним чином не перевірив доводи сторони захисту про застосування до засудженого на стадії досудового розслідування недозволених методів слідства.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є зокрема істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Положеннями статей 2, 7, 370, 404, 419 КПК визначено, що при перегляді оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційних скаргах, з`ясувати, чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 цього Кодексу, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. Тобто в цьому рішенні слід проаналізувати аргументи скаржників і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
У разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких її визнано необґрунтованою.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Втім суд апеляційної інстанції під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 цих вимог не дотримався, оскільки суттєві доводи захисника залишено без належної відповіді.
Як убачається з матеріалів провадження, захисник подав апеляційну скаргу, у якій, зокрема, стверджував про те, що ряд письмових доказів, які, на думку сторони захисту, підтверджують невинуватість засудженого,та які були досліджені судом першої інстанції, у вироку взагалі не відображені та не зазначено мотиви їх неприйняття чи відхилення, а також не відображено показання двох свідків, які також були допитані місцевим судом. Крім цього, вказував на те, що місцевим судом належним чином не перевірено доводи сторони захисту з приводу застосування до ОСОБА_1 недозволених методів слідства.
Залишаючи апеляційну скаргу захисника без задоволення, а вирок місцевого суду без зміни, суд апеляційної інстанції вказані доводи належним чином не перевірив та не спростував. При цьому в ухвалі апеляційного суду вищенаведені твердження сторони захисту взагалі не знайшли свого відображення.
Так, постановляючи рішення за результатами судового розгляду в порядку апеляційної процедури, суд апеляційної інстанції лише перерахував враховані місцевим судом докази та формально послався на відсутність будь-яких порушень під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції. Разом з тим, не навівши належного і вмотивованого обґрунтування своїх висновків, апеляційний суд вказав на безпідставність доводів, зазначених у апеляційній скарзі, при цьому повністю проігнорувавши твердження та посилання щодо порушень вимог КПК, на які вказувала сторона захисту.
Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про належну перевірку відомостей, викладених у заяві ОСОБА_1 про застосування до нього заборонених методів ведення досудового розслідування, пославшись на повідомлення Департаменту внутрішньої безпеки Чернігівського управління НП України ГУНП в Чернігівській області та ТУ ДБР у м. Києві, відповідно до яких, за результатами проведеної перевірки в діях окремих працівників поліції Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області порушень законності дисципліни не встановлено, підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні.
Разом з тим, як убачається з матеріалів кримінального провадження, жодного процесуального рішення уповноваженим органом за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 щодо застосування до нього недозволених методів під час досудового розслідування прийнято не було.
Таким чином, суд апеляційної інстанції також залишив поза увагою доводи сторони захисту про застосування щодо ОСОБА_1 недозволених методів слідства та за відсутності проведення належної перевірки таких доводів шляхом офіційного розслідування, зазначив про їх безпідставність, що суперечить усталеній практиці Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях у контексті ст. 3 Конвенції неодноразово наголошував на необхідності проведення ефективного офіційного розслідування скарг особи про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб`єктів владних повноважень.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 здійснено формально, без належної перевірки наведених у апеляційній скарзі доводів та надання обґрунтованих відповідей на них.
Наведене є істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке перешкодило апеляційному суду ухвалити мотивоване й обґрунтоване судове рішення, що є підставою для скасування ухвали апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з чим касаційна скарга захисника підлягаю до задоволення частково.
При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати зазначене в цій постанові, перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі сторони захисту, оцінити докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, а за наявності для цього підстав - шляхом повторного дослідження обставин кримінального провадження та доказів, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
Згідно положень ч. 3 ст. 433 КПК (в редакції Закону України № 2690-IX від 18 жовтня 2022 року), суд касаційної інстанції розглядає питання про обрання запобіжного заходу під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції.
За приписами ст. 131 КПК запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Після скасування ухвали апеляційного суду, вирок суду першої інстанції не скасовується, не набрав законної сили, проте для забезпечення апеляційного перегляду кримінального провадження, з метою недопущення ризику переховування ОСОБА_1 від суду під тиском тягаря можливого відбування покарання за вчинене кримінальне правопорушення, виходячи із конкретних обставин провадження, тяжкості обвинувачення, Суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_8. задовольнити частково.
Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 26 травня 2022 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5
скопійовано
-
скопійовано
-
