Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 26 жовтня 2022 року

у справі № 686/10785/16-к

Кримінальна юрисдикція

Щодо недопустимості відновлення уже завершеного досудового розслідування

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду

від 04 жовтня 2018 року у справі № 752/4900/15-к

від 18 жовтня 2022 року у справі № 753/6486/21

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засудженого за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами і на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.

Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду і призначив новий розгляд у суді першої інстанції. Скасовуючи згадане судове рішення, суд апеляційної інстанції звернув увагу місцевого суду на те, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, оскільки в ньому відсутнє формулювання обвинувачення, яке є обов'язковим.

Під час нового розгляду суду першої інстанції повернув обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 прокурору.

Постановою прокурора строк досудового розслідування продовжено до 3 місяців.

До суду надійшов новий обвинувальний акт щодо ОСОБА_1.

Суд першої інстанції повернув обвинувальний акт прокурору, вказавши на те, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК, оскільки викладені в ньому фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, а також сформульоване обвинувачення є не конкретним.

Прокурор продовжив строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 4 місяців.

До суду надійшов новий обвинувальний акт щодо ОСОБА_1.

Місцевий суд ухвалою в черговий раз повернув обвинувальний акт прокурору, оскільки, всупереч ч. 4 ст. 291 КПК до нього не додано цивільних позовів, розписки чи інші документи, які підтверджували отримання цивільних позовів стороною захисту, а також не надані суду відомості про місцезнаходження цивільного відповідача.

Прокурор повторно подав до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_1, який був призначений судом до судового розгляду.

За результатом нового судового розгляду, суд першої інстанції постановив вирок, за яким визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та поклав на нього обов'язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.

Апеляційний суд ухвалою залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 290 КПК досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені ч. 1 ст. 291 та ст. 293 КПК (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Вимоги, яким повинен відповідати обвинувальний акт, визначені у статті 291 КПК.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

У цій справі після повернення обвинувального акта, прокурор постановами продовжив строк досудового розслідування, тим самим фактично відновив досудове розслідування у кримінальному провадженні, в ході якого органом досудового розслідування було зібрано низку доказів.

Діючий КПК чітко відмовився від інституту додаткового розслідування, який існував за КПК 1960 року. Відсутність можливості проведення додаткового розслідування після звернення до суду з обвинувальним актом очевидна з тексту Кодексу. Крім того, в Пояснювальній записці до проекту Кодексу зазначалося, що «одним з основних напрямів реформування … стала ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування», «підвищенню гарантій прав підозрюваних та обвинувачених сприятиме також … скасування інституту повернення справи на додаткове розслідування».

У контексті викладеного, висновок апеляційного суду про те, що повернення обвинувального акта прокурору фактично поновлює стадію досудового розслідування і жодних заборон для проведення на цій стадії слідчих дій закон не містить є помилковим.

ВИСНОВКИ: відновлення уже завершеного досудового розслідування КПК не передбачено. У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: закінчення досудового розслідування, порядок повернення обвинувального акта, вимоги до процесуальних документів