Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 27 жовтня 2022 року

у справі № 240/9395/20

Адміністративна юрисдикція

Щодо правового значення скасування податкової вимоги після звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу

ФАБУЛА СПРАВИ

Головне управління ДПС звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "УКРПАЛЕТСИСТЕМ", у якому просило стягнути з відповідача в дохід бюджету податковий борг у сумі 1408691,02 грн з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують цього платника та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач має податковий борг з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, який не сплачує добровільно, а тому наявні підстави для його стягнення в судовому порядку.

Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовив.

ОЦІНКА СУДУ

Аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 ПК України дають підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов'язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов`язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, передбачених главою 9 Розділу ІІ ПК України.

Слід зазначити, що виникнення податкового боргу чи податкової застави не пов'язано із фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону. Проте обов'язковість інформування платника податків про такий стан та наслідки непогашення податкового боргу законодавцем закріплена як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу. Якщо ж таке право виникло і контролюючий орган розпочав дії з реалізації своєї компетенції по вжиттю заходів з погашення податкового боргу, то воно в подальшому не може бути нівельовано, а правомірність вжитих заходів може бути перевірена в межах адміністративного або судового оскарження.

В межах спірних у цій справі правовідносин, колегія суддів робить висновок, що дотримання контролюючим органом вимог пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України характеризується сукупністю таких обставин, які мали місце на момент звернення до суду з позовом: 1) наявність у відповідача податкового боргу, який не сплачений у добровільному порядку; 2) виконання контролюючим органом обов'язку щодо направлення (вручення) податкової вимоги; 3) після направлення податкової вимоги сплинуло 60 днів; 4) до моменту звернення до суду з позовом податкова вимога була чинною (у судовому порядку не скасована); 5) існування податкового боргу з моменту направлення податкової вимоги не припинялось.

Отже, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що право на звернення до суду з цим позовом у податкового органу не виникло, оскільки на момент його реалізації вимоги, передбачені пунктом 95.2 статті 95 ПК України, були виконані.

ВИСНОВКИ: обставина скасування податкової вимоги після звернення до суду з позовом, але до моменту ухвалення судового рішення, може мати значення виключно для повного, об'єктивного і всебічного розгляду справи, однак, не може впливати на перевірку дотримання умов, які передують зверненню до суду з позовом. Тобто, при перевірці дотримання контролюючим органом умов, які надають право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, скасування податкової вимоги у судовому порядку може мати правове значення виключно у випадку, якщо така податкова вимога була скасована до моменту звернення податкового органу до суду з відповідним позовом.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правова природа податкової вимоги, порядок звернення до суду, порядок стягнення податкового боргу, повноваження податкового органу