Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 14 грудня 2022 року

у справі № 380/6818/20

Адміністративна юрисдикція

Щодо порядку вирішення питання з приводу дотримання особою строку звернення з позовом до суду

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ «Верболіз» звернулося до суду з позовом до митниці Держмитслужби (далі - Митниця), у якому просило:

1. визнати протиправними дії (бездіяльність) митниці ДФС (правонаступником якої є митниця Держмитслужби) щодо неприйняття заяви про випуск товару у вільний обіг за митною декларацією згідно з частиною двадцять першою статті 356 Митного кодексу України до одержання результатів відповідних досліджень та залишення без відповіді звернення у клопотанні до митниці ДФС щодо запобігання порушення Митного кодексу України, що призвели до порушення інтересу ТОВ «Верболіз»;
2. стягнути з Митниці кошти на відшкодування завданих збитків, що настали внаслідок невипуску товару у вільний обіг згідно з частиною двадцять першою статті 356 МК.

Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено.

Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано, позовну заяву ТОВ «Верболіз» у частині позовних вимог про визнання протиправними дій, бездіяльності митниці ДФС залишено без розгляду, а провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Митниці коштів на відшкодування завданих збитків закрито. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Товариство пропустило встановлений частиною другою статті 122 КАС строк звернення до адміністративного суду.

ОЦІНКА СУДУ

КАС допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. Однак, норми Кодексу однозначно встановлюють, що у випадку виявлення судом факту пропуску особою строку звернення до суду з позовом їй гарантується надання часу для подання заяви про поновлення зазначеного строку та доказів поважності причин його пропуску. Забезпечення такого права не залежить від того, суд якої інстанції виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не тільки до відкриття провадження у справі, що входить до компетенції суду першої інстанції, а й після відкриття провадження у справі, про що прямо зазначено в частині четвертій статті 123 КАС, норма якої адресована суду без визначення певної інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки, виявивши, на його думку, факт пропуску позивачем строку звернення до суду, не вчинив дій щодо надання позивачу можливості спростувати такий факт або ж подати відповідну заяву із наведенням поважних причин такого пропуску. Відтак, суд апеляційної інстанцій діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, залишив адміністративний позов без розгляду, не з'ясувавши причини пропуску, чим обмежив право позивача на оскарження спірних у цій справі дій та бездіяльності Митниці.

ВИСНОВКИ: питання щодо дотримання особою строку звернення з позовом суд в обов'язковому порядку має вирішувати після з'ясування в особи, яка подала позов, зокрема коли вона дізналася про порушення свого права (інтересу) та з яких причин звернулася з позовом про захист порушеного права (інтересу) поза межами встановленого законом строку. Це реалізується або шляхом постановлення судом ухвали про надання позивачеві часу подати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, або безпосередньо у судовому засіданні. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний з фактом виникнення у суду питання дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність поважних причин для його поновлення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила перебігу процесуальних строків, повноваження суду, пропуск процесуального строку