open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 212/6784/20
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 27 жовтня 2022 року

у справі № 212/6784/20

Цивільна юрисдикція

Щодо правових наслідків часткового накладення одного підпису на інший при підписанні судового рішення колегіальним складом суду

Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», третя особа - приватний нотаріус міського нотаріального округу, у якому просила визнати недійсним договір відступлення права вимоги, укладений між ПАТ «Дельта Банк» і ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», в частині відступлення права вимоги за кредитним договором; визнати недійсним договір відступлення права вимоги, укладений між ПАТ «Дельта Банк» і ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», про відступлення права вимоги за договором іпотеки.

Суд першої інстанції рішенням задоволенні позову відмовив.

Апеляційний суд постановою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказав на порушення апеляційним судом норм процесуального права. Так, в ухваленні апеляційним судом оскаржуваного судового рішення брала участь колегія суддів у складі: Куценко Т.Р., Демченко Е.Л., Деркач Н.М., проте, як видно з останньої сторінки цього рішення, воно підписане лише двома суддями: Демченко Е. Л. і Деркач Н. М., а навпроти прізвища Куценко Т.Р. підпису немає, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

Правова позиція Верховного Суду: ч. 2 ст. 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 1 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 411 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 ЦПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у ч. 2 ст. 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 ЦПК України перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали (ч. 2 ст. 35 ЦПК України).

Згідно з ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Відповідно до ч.ч. 1 і 3 ст. 381 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, який розглядав справу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Висновки: саме по собі часткове накладення одного підпису на інший не є підставою вважати, що судове рішення не підписане одним із членів колегії, що є обов'язковою підставою для скасування такого рішення суду.

Ключові слова: вимоги до складу суду, процедурні порушення, вимоги до судових рішень, порядок ухвалення судових рішень

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: