Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 15 вересня 2022 року

у справі № 127/18956/18

Кримінальна юрисдикція

Щодо встановлення ознаки спільності діяння осіб у вчиненні кримінального правопорушення

ФАБУЛА СПРАВИ

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої 5 000 грн та 300 000 у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно.

Цим же вироком також засуджено ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК.

Вироком апеляційного суду скасовано вирок місцевого суду в частині засудження ОСОБА_1, в частині визначення початку строку відбування покарання ОСОБА_2 та в частині вирішення цивільного позову і ухвалено в цих частинах новий вирок, яким ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено обраховувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку апеляційного суду, а ОСОБА_2 - з дня проголошення цього вироку. Стягнуто солідарно із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 500 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. У решті вирок місцевого суду було залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

З вироку апеляційного суду вбачається, що суд, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, за співучастю із ОСОБА_2, формально погодився з доводами апеляційної скарги прокурора і послався на досліджений відеозапис з камер відеоспостереження, на якому зафіксовані події, що відбувалися безпосередньо перед входом до нічного клубу, та вказав, що конфлікт між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 розпочався саме перед входом в нічний клуб. Однак із показань, наданих свідками в судах першої і апеляційної інстанцій убачається, що безпосередньо перед входом до нічного клубу конфлікт у ОСОБА_4 був зі свідком ОСОБА_9 - охоронцем нічного клубу, а не з ОСОБА_1.

Також апеляційним судом констатовано, що відеозаписом підтверджується спричинення тілесних ушкоджень потерпілому двома особами та фактичну неможливість розмежування дії засуджених.

Однак такі твердження апеляційним судом зроблені без належного дослідження усіх відеозаписів з камер відеоспостереження у сукупності із показаннями свідків - очевидців події та без встановлення обставин бійки, яка розпочалася спочатку між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, в ході якої засуджений наносив потерпілому удари лише руками, а після отримання від ОСОБА_4 зустрічного удару ногою в голову впав на землю і бійка між ними припинилася. Тільки після цього відбулася бійка між ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Неналежне дослідження вищевказаних обставин також призвело до передчасних висновків апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо потерпілого діяли групою осіб, тобто спільно без попередньої домовленості між собою. При цьому цим судом не наведено беззаперечних аргументів на спростування тверджень місцевого суду про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час нанесення тілесних ушкоджень потерпілому діяли кожен сам по собі, а не спільно.

Недослідження апеляційним судом всіх доказів у цьому провадженні у сукупності, передусім показань експерта та записів з камер відеоспостереження, призвели до передчасних висновків апеляційного суду про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КПК, а саме як умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого групою осіб, тобто за співучастю із ОСОБА_2, що спричинило смерть потерпілого.

ВИСНОВКИ: констатуючи спільність діянь співучасників необхідно встановити, що кримінальне правопорушення вчиняється їхніми об'єднаними, спільними зусиллями. Кожен із співучасників робить свій внесок у вчинення спільного кримінального правопорушення. Спільність такої діяльності полягає у тому, що вона має взаємодоповнюючий і взаємообумовлений характер. Співучасники діють спільно для досягнення єдиного злочинного результату.

Висновок про спільність дій осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності, необхідно робити на підставі детального аналізу всіх обставин кримінального провадження у їх сукупності. Однак для констатації спільності посягання необхідно чітко встановити факт усвідомлення кожним із співучасників спільності вчинення діяння. Лише спільне вчинення відповідного суспільно небезпечного діяння може тягнути за собою настання спільного наслідку, який спричинений таким діянням (діяннями).

КЛЮЧОВІ СЛОВА: співучасть у злочині, злочини проти життя і здоров'я особи, стандарт доведення поза розумним сумнівом, істотні порушення кримінального процесуального закону, правила кваліфікації злочинів