Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 22 вересня 2022 року

у справі № 756/2922/19

Кримінальна юрисдикція

Щодо обставин, які не є підставою для зупинення або переривання перебігу строку давності, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Апеляційний суд ухвалою скасував згаданий вирок місцевого суду та звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрив.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди такої особи на звільнення на підставі спливу строків давності.

Ця норма, як і положення ст. 49 КК, є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне питання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК, відповідно до положень ст. 12 вказаного Кодексу відноситься до кримінального проступку, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років і до набрання вироком законної сили минули три роки.

ВИСНОВКИ: ненадання обвинуваченим документального підтвердження причин неявки на одне із судових засідань суду апеляційної інстанції, не може свідчити про його систематичне та цілеспрямоване ухилення від суду та служити підставою для зупинення або переривання перебігу строку давності, які передбачені частинами 2 і 3 ст. 49 КК.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави закриття кримінального провадження, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту