Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 17 серпня 2022 року

у справі № 607/15017/20

Цивільна юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів стосовно права проживати у келії монастиря

ФАБУЛА СПРАВИ

Релігійна організація «Спасо-Преображенський монастир Української Греко-Католицької Церкви» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування приміщенням.

ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до Релігійної організації «Спасо-Преображенський монастир Української Греко-Католицької Церкви» про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні первісного позову Релігійної організації «Спасо-Преображенський монастир Української Греко-Католицької Церкви»відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.

ОЦІНКА СУДУ

Законодавець надав релігійним організаціям в Україні право автономно здійснювати свою діяльність, визначати напрями цієї діяльності, утворювати в своєму складі необхідні органи, для провадження діяльності і, зокрема, вирішувати відповідні спори, у випадку їх виникнення, відокремлено від держави.

Церковний суд - орган здійснення правосуддя у справах, що належать до відання церкви (релігійної організації), а також процесуальна діяльність такого органу. Таким чином, саме на церковний суд покладається розгляд спорів, що стосуються внутрішньоорганізаційної діяльності церкви і релігійної організації.

Рішення (дії) прийняті (вчинені) органами релігійного об`єднання у межах своїх повноважень, є виключно внутрішньою діяльністю релігійної організації. Втручання органів державної влади у здійснювану в межах закону діяльність релігійної організації чи релігійного об`єднання, не допускається, в тому числі і шляхом їх ревізії в судовому порядку національними судами.

Якщо спір виник між двома суб`єктами всередині Церкви, а відносини між ними регулюються Кодексом Канонів Східних Церков - (далі - ККСЦ), а не актами цивільного чи господарського законодавства, та такі спори є внутрішньоцерковними і не підлягають розгляду в національних судах жодної юрисдикції.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просила усунути їй перешкоди у користуванні житловим приміщенням - келією, з огляду на те, що вона ще 1996 року прийшла до монастиря та після постригу в рясу проживала там, іншого житла у неї немає, а тому недопуск її до монастиря порушує її право на житло.

Вирішальним при визначені юрисдикційної належності цієї справи є оцінка того, чи є келія монастиря житлом у розумінні статті 8 Конвенції та відповідно ЖК України.

Келія - це спеціальна кімната, чи будинок, у якому мешкають ченці в монастирі. Проживання монаха у келії є основою монашого життя, яке полягає у послуху, євангельському та аскетичному способі життя, покірній апостольській праці. Монахи монастиря проживають відокремлено в монастирі з обмеженою для вступу сторонніх осіб територією (клявзурою).

Відповідно до параграфа 1 Канону 433 ККСЦ монастирем називається чернечий дім, в якому члени прямують до євангельської досконалості, дотримуючись правил і традицій монашого життя.

Згідно з Каноном 913 ККСЦ члени чернечих інститутів, а також товариств спільного життя на подобу чернечих, набувають постійне місце проживання в місці, де знаходиться дім, до якого вони приписані, і тимчасове місце проживання набувають у місці, де їх перебування продовжувалось принаймні до трьох місяців.

Канон 917 ККСЦ передбачає, що постійне або тимчасове місце проживання втрачається через вибуття з місця з наміром не вернутися, з дотриманням приписів канонів 913 і 915.

Згідно із Каноном 495 ККСЦ член, який після складення професії, незаконно залишив монастир, повинен невідкладно вернутись у монастир. Настоятелі повинні його старанно розшукувати і, якщо він повернеться під впливом справжнього розкаяння, прийняти. У противному випадку його слід покарати згідно з приписами права або навіть відпустити.

Зміст положень ККСЦ дає підстави для висновку, що набуття права на користування келією у монастирі пов`язано виключно із набуттям монашого сану та регулюється положеннями відповідних Канонів.

Норми національного законодавства не регулюють відносини, що виникають з приводу користування келією. З у рахуванням мети використання келії, а саме дотримання правил монашого життя, остання не може вважатись житлом у розумінні статті 8 Конвенції.

Келія, яка перебувала у користуванні ОСОБА_1 як монахині, служила для забезпечення саме культових потреб монастиря - проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та інших практик відповідно до внутрішніх настанов релігійної організації. Право на проживання у келії набувається у зв`язку з проходженням релігійної процедури, встановленої Канонами ККСЦ до здобуття статусу монаха.

Оскільки келія монастиря є культовою будівлею, у якій може проживати лише монах (монахиня) для ведення монашого життя, заснованого на релігійних канонах, спірні відносини між колишньою монахинею такого монастиря і самим монастирем, яким є Релігійна організація, регулюються Кодексом Канонів Східних Церков, тому спір щодо права на проживання у келії монастиря не підлягає розгляду у національних судах будь-якої юрисдикції.

Право на проживання монахині у монастирі не може бути предметом розгляду національного суду на відповідність вимогам законодавства чи статуту релігійної організації (об`єднання), оскільки такі відносини є складовою внутрішньої діяльністю церкви.

Звільнення ОСОБА_1 із монашого стану не перетворює цей спір у цивільно-правовий.

ВИСНОВКИ: спори щодо права проживати у келії монастиря є церковним спором, оскільки право на проживання монаха (монахині) у келії не може оцінюватися на предмет законності за національним законодавством з огляду на призначення келії. Отже, спори щодо права на проживання в келії не підлягають розгляду у порядку будь-якого судочинства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на свободу світогляду і віросповідання, право на повагу до свого приватного і сімейного життя, спір між суб'єктами канонічного права, житлові спори, правовий статус келії, правовий статус члена монастиря