Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 07 жовтня 2022 року

у справі № 725/3765/19

Кримінальна юрисдикція

Щодо доказового значення постанов прокурора про розсекречення матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій

ФАБУЛА СПРАВИ

Суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, крім житла.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахував ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили вирішено залишити у виді застави. Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.

Апеляційний суд ухвалою від вирок суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_1 за епізодом збуту психотропних речовин ОСОБА_2 скасував, а кримінальне провадження в цій частині закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КК України у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості і вичерпанням можливостей їх отримання. Постановив вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, крім житла. Стягнув з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта. В решті вирок залишив без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

ВИСНОВКИ: постанова прокурора про розсекречення матеріалів за результатами проведення НСРД не є доказом у кримінальному провадженні в розумінні ст. 84 КПК України, оскільки не містить даних про факти та обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. Також вказані постанови не впливають на законність проведення НСРД, не є підставою для проведення таких слідчих дій, тому їх відсутність не може бути підставою для визнання отриманих доказів недопустимими.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура проведення НСРД, оцінка доказів, критерії допустимості доказів