Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 11 серпня 2022 року

у справі № 708/638/19

Кримінальна юрисдикція

Щодо недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду в постановах

від 18 лютого 2021 року у справі № 127/17123/19

від 30 червня 2022 року у справі № 679/999/18

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 135 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі статей 49, 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строку давності.

За ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції змінено в частині вирішення цивільного позову. В іншій частині вирок залишено без зміни.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Зазначена правова норма - заборона повторної участі судді у кримінальному провадженні - спрямована на те, щоб запобігти можливій необ`єктивності та упередженості судді, пов`язаним з тим, що під час своєї попередньої участі у кримінальному провадженні він прямо чи побічно висловив свою позицію щодо винуватості підозрюваного чи обвинуваченого (засудженого, виправданого) у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Вимога законності складу суду в конкретному судовому провадженні спрямована на забезпечення права на справедливий суд, закріпленого в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень п. 1 ст. 6 цієї Конвенції, про необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

З матеріалів провадження вбачається, що суддя-доповідач в апеляційному суді Соломка І.А. брала участь у розгляді цього ж провадження під час досудового розслідування, а саме у складі колегії суддів розглянула апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 та постановила ухвалу. Зазначеною ухвалою частково задоволено апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 та скасовано ухвалу слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.

Отже, апеляційний суд порушив вимоги ст. 76 КПК України щодо недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні, що свідчить про незаконний склад суду під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу є безумовною підставою для скасування ухвали.

ВИСНОВКИ: закон визначає, що будь-яка участь судді у кримінальному провадженні під час досудового розслідування виключає його участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім прямо передбачених законом виключень. Відповідна норма закону не передбачає будь-якого розширеного тлумачення. Той факт, що колегія суддів апеляційного суду скасувала ухвалу слідчого судді виключно з процесуальних підстав, не може вважатися підставою для відступу від вимог закону, який не ставить недопустимість повторної участі судді в залежність від підстав прийняття судового рішення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура апеляційного провадження, підстави самовідводу (відводу) суддів, неповноважний склад суду, принцип законного судді, принципи кримінального судочинства