Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 06 липня 2022 року

у справі № 148/201/21

Цивільна юрисдикція

Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом про поновлення на роботі

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державної установи «Вінницький обласний лабораторний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України», відокремленого структурного підрозділу Тульчинського міжрайонного відділу лабораторних досліджень державної установи «Вінницький обласний лабораторний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОЦІНКА СУДУ

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша статті 233 КЗпП України).

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період, це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконання стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач була прийнята на військову службу за контрактом, а тому вона не підлягала звільненню, що передбачено положеннями статті 119 КЗпП України, однак за захистом своїх трудових прав позивач звернулася до суду з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 отримала трудову книжку 16 жовтня 2018 року, а до суду із позовом звернулась у лютому 2021 року. При цьому позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до суду з відповідним позовом, а також того, що її своєчасному зверненню перешкоджали непереборні обставини, які зробили неможливим або значно утруднили таке звернення.

ВИСНОВКИ: посилання особи на проходження служби в АТО/ООС не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий режим особливого періоду, трудові права військовослужбовців, правила обчислення перебігу процесуальних строків, наслідки пропуску процесуального строку