Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 19 липня 2022 року

у справі № 357/1270/19

Кримінальна юрисдикція

Щодо неналежного повідомлення потерпілого про час проведення судового засідання

Фабула справи: за вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Апеляційний суд ухвалою вирок суду першої інстанції залишив без зміни.

Мотивація касаційної скарги: представник потерпілого ОСОБА_2 стверджує, що суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив ані його, ані потерпілого про час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, що вплинуло на законність та правильність прийнятого рішення, та прийняв рішення у провадженні у формі приватного обвинувачення без участі потерпілого.

Правова позиція Верховного Суду: п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України передбачено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 глави 11 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Висновки: у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про отримання потерпілим повідомлення про час слухання провадження в суді апеляційної інстанції, а наявне в матеріалах провадження повідомлення представника потерпілого - адвоката, надане електронним листом, не свідчить про належне повідомлення потерпілого в порядку, як того вимагають положення ст. 136 КПК України.

Враховуючи наведене, через порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме ст.ст. 111, 136 КПК України, зокрема процесуальних прав потерпілого, що згідно з п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України є істотним порушенням процесуального закону, ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим відповідно до ст.ст. 436, 438 КПК України вона підлягає скасуванню.

Ключові слова: підстави скасування судових рішень, право на участь у судовому засіданні, процедурні порушення, процесуальний статус потерпілого