Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 08 червня 2022 року

у справі № 420/4613/19

Адміністративна юрисдикція

Щодо недопустимості обґрунтування правової позиції суду на підставі припущень

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, у якому просив:

1. визнати протиправним та скасувати рішення об`єднаного управління Пенсійного фонду України «Про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії»;
2. зобов`язати об`єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно із пунктом «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення.

Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано, та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 09 січня 2020 року у справі № 826/16077/18, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ВИСНОВКИ: словосполучення «не виключає того, що», застосоване судом апеляційної інстанції, свідчить про те, що суд апеляційної інстанції обґрунтовуючи правову позицію допустив припущення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: вимоги до судових рішень, вмотивованість судового рішення, порушення норм процесуального права, стандарт доказування