Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 21 червня 2022 року

у справі № 572/2696/18

Кримінальна юрисдикція

Щодо суддів у складі колегії суддів, на яких поширюється вимога бути уповноваженим на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх

ФАБУЛА СПРАВИ

Вироком суду першої інстанції засуджено:

ОСОБА_2 до покарання у виді:

1. за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України -позбавлення волі строком на 10 років без конфіскації майна;
2. за ч. 4 ст. 187 КК України -позбавлення волі строком на 9 років без конфіскації майна;
3. за ч. 3 ст. 289 КК України - позбавлення волі строком на 8 років без конфіскації майна;
4. за ч. 2 ст. 185 КК України -позбавлення волі строком на 3 роки;
5. за ч. 2 ст. 194 КК України -арешту строком на 45 діб.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_2 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 10 років без конфіскації майна.

ОСОБА_1 до покарання у виді:

за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - позбавлення волі строком на 10 років без конфіскації майна;

1. за ч. 4 ст. 187 КК України -позбавлення волі строком на 9 років без конфіскації майна;
2. за ч. 3 ст. 289 КК України -позбавлення волі строком на 8 років без конфіскації майна;
3. за ч. 2 ст. 185 КК України -позбавлення волі строком на 3 роки;
4. за ч. 2 ст. 194 КК України - арешту строком на 45 діб.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 10 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Вироком апеляційного суду вирок районного суду в частині призначеного покарання скасовано. Ухвалено свій вирок, яким:

ОСОБА_2 призначено покарання за :

1. п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі строком на 15 років;
2. ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі строком на 9 років без конфіскації майна;
3. ч. 3 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі строком на 8 років без конфіскації майна;
4. ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
5. ч. 2 ст. 194 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 15 років без конфіскації майна.

ОСОБА_1 призначено покарання за:

1. п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі строком на 15 років;
2. ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 9 років без конфіскації майна;
3. ч. 3 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна;
4. ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
5. ч. 2 ст. 194 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 15 років без конфіскації майна.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ч. 14 ст. 31 КПК України кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України"Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.

У разі, якщо таке кримінальне провадження має здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно із Законом України"Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.

ВИСНОВКИ: норма статті ч. 14 ст. 31 КПК України ставить вимогу бути уповноваженим згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх лише щодо головуючого судді, а до інших суддів, що входять до складу колегії суддів з розгляду даної категорії справ, такої вимоги Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: кримінальна відповідальність неповнолітніх, законний склад суду, спеціалізація суддів