Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 лютого 2022 року
у справі № 761/13017/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо процесуального правонаступництва нового кредитора у спорі стосовно дійсності укладеного первісним кредитором правочину
ФАБУЛА СПРАВИ
ПАТ «Європейський газовий банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ТзОВ «Ювеста Девелопмент», Приватного підприємства «Л-Джастіс», ТзОВ «ФК Інвестохіллс Веста», про визнання недійсним договору про розірвання договору іпотеки.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Під час нового розгляду справи ТзОВ «ФК Інвестохіллс Веста» подало до суду першої інстанції заяву про заміну сторони у справі, оскільки під час провадження у справі банк у процедурі ліквідації за договором відступив ТзОВ «ФК Інвестохіллс Веста» майнові права за кредитним договором і за договором іпотеки, укладеними з відповідачкою.
Суд першої інстанції постановив ухвалу, згідно з якою заяву про заміну сторони у справі залишив без задоволення.
За результатами нового апеляційного перегляду, апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував ухвалу суду першої інстанції, а заяву про заміну сторони у справі задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
Суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.
Одним із прав сторони у матеріальних відносинах (зокрема за договором іпотеки) є право на судовий захист порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав чи інтересів (у тому числі, якщо порушення відбувається внаслідок розірвання договору іпотеки за згодою сторін). Таке право сторона може реалізувати, зокрема, у цивільних процесуальних відносинах (зокрема за позовом про визнання недійсним договору про розірвання договору іпотеки).
У цій справі Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що у позивача з ПП «Л-Джастіс» є кредитне зобов'язання, належне виконання якого з боку позичальника забезпечила відповідачка, уклавши договір іпотеки. Суди попередніх інстанцій встановили, що кредитор за кредитним договором і за договором іпотеки був замінений іншою особою, - ТзОВ «ФК Інвестохіллс Веста» - на підставі договору відступлення права вимоги. Новий кредитор, окрім прав та обов`язків за умовами кредитного договору та договору іпотеки, набув право на їх захист у разі порушення, невизнання або оспорювання, зокрема у разі розірвання договору іпотеки, яке не відповідає закону.
Первісний кредитор звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору про розірвання договору іпотеки, відстоюючи власні права й інтереси іпотекодержателя у зобов'язанні за договором іпотеки. Інтерес іпотекодержателя полягав у тому, щоби, на його думку, незаконно розірваний договір іпотеки забезпечував повернення позичальником коштів за кредитним договором через можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення основного зобов`язання.
Замінивши первісного кредитора у вказаному матеріальному правовідношенні, ТзОВ «ФК Інвестохіллс Веста» набуло той самий інтерес щодо захисту вже своїх прав іпотекодержателя за договором іпотеки. Позбавлення такого нового кредитора права брати участь у розгляді справи у якості позивача, правонаступником якого він є у матеріальних правовідносинах щодо виконання зобов'язань за кредитним договором і за договором іпотеки, суперечить завданню та засадам цивільного судочинства.
ВИСНОВКИ: якщо первісний кредитор відчужив права вимоги за договорами новому кредитору, то він передав останньому і право на судовий захист відповідних прав вимоги, у тому числі тоді, якщо щодо цих прав є оспорюваний первісним кредитором правочин. Після відступлення цивільного права первісний кредитор не зберігає за собою право його судового захисту.
З огляду на це, якщо до моменту відступлення права вимоги за договором іпотеки новому кредитору, сторони цей договір розірвали, а потім виник спір щодо дійсності правочину про таке розірвання, то факт укладення оспорюваного договору про розірвання договору іпотеки до моменту відступлення права вимоги за цим договором іпотеки не є перешкодою для процесуального правонаступництва кредитора.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав кредитора, недійсність правочинів, підстави процесуального правонаступництва, цесії, заміна сторони у зобов'язанні
