Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 червня 2022 року
у справі № 905/671/19[1]
Господарська юрисдикція
Щодо належного відповідача за позовом колишнього міноритарного акціонера про визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах
від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18
від 29.04.2022 у справі № 905/830/21
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до ПрАТ "АКХЗ" про: 1) визнання недійсним рішення наглядової ради ПрАТ "АКХЗ" про затвердження ціни викупу акцій товариства у процедурі примусового викупу акцій на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій ПрАТ "АКХЗ"; 2) визнання права позивача на отримання компенсації за примусово вилучені на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "АКХЗ" акції у розмірі з розрахунку 71,83 грн за одну акцію.
Господарський суд рішенням відмовив у задоволенні позову.
Господарський суд додатковим рішенням частково задовольнив заяву ПрАТ "АКХЗ" про розподіл судових витрат.
Апеляційний господарський суд постановою рішення господарського суду залишив без змін; додаткове рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу скасував, ухвалив у цій частині нове рішення, яким відмовив в заяві ПрАТ "АКХЗ" про розподіл судових витрат; у іншій частині додаткове рішення залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У процедурі сквіз-аут покупець (заявник публічної пропозиції) не визначає ціну, за якою викупляються акції. Ця ціна формується з об'єктивних показників (ціни, за якою вчинялися правочини з акціями емітента протягом останніх 12 місяців) та оцінки ринкової вартості акцій, яка затверджується наглядовою радою. Відтак саме емітент та його наглядова рада відіграють ключову роль у визначенні ціни, за якою примусово викупляються акції у міноритарних акціонерів.
Чинне законодавство України дозволяє виступати покупцем акцій у процедурі сквіз-аут не лише особі, яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій, але й її афілійованим особам або уповноваженим особам, які не є афілійованими, а діють на підставі угоди. Такі особи, як правило, є міноритарними акціонерами.
Мажоритарний акціонер може не бути покупцем акцій у процедурі сквіз-аут.
Тому відсутні підстави вважати, що саме покупець, який просто формально діяв у правовідносинах від імені групи пов'язаних / афілійованих осіб, отримав вигоду від набуття акцій за заниженою ціною. Акціонерне товариство, яке діяло під домінуючим контролем мажоритарного акціонера, покупець та афілійовані з ним особи становлять по суті єдину економічну групу, їх інтереси збігаються.
Більше того, оскільки законодавство передбачає можливість викупу акцій у процедурі сквіз-аут мажоритарним акціонером разом із групою міноритарних акціонерів (афілійованих з ним осіб чи таких, що діють на підставі угоди), то така можливість створює потенційне підґрунтя для зловживань. Адже покупцем акцій може виступити номінальна особа, яка не має значних активів, чи "технічна" юридична особа (спеціально створена чи придбана для участі у процедурі), які потім будуть ліквідовані чи не матимуть достатніх активів для того, щоб відповідати за зобов'язаннями.
Обмеження міноритарного акціонера у праві звертатися з позовом про визначення суми компенсації виключно до покупця акцій істотно обмежить можливості захисту ним своїх прав.
Відтак у цій справі позивач звернувся з позовом до ПрАТ "АКХЗ" - емітента акцій, яке Верховний Суд вважає належним відповідачем, адже, як стверджує позивач, саме завдяки неправомірним діям наглядової ради цього товариства була затверджена занижена (несправедлива) оцінка акцій, позивач просить скасувати рішення наглядової ради і визначити суму справедливої компенсації.
ВИСНОВКИ: оскільки ознакою домінуючого контрольного пакету акцій є наявність повного контролю над товариством з боку мажоритарного акціонера (його афілійованих осіб чи осіб, що діють з ним спільно на підставі угоди), то позивач (колишній міноритарний акціонер) має право вибору щодо відповідача, адже вигоду від викупу акцій у міноритарних акціонерів отримує насамперед товариство, у якого суттєво знижуються витрати, а також мажоритарний акціонер, який отримує повний контроль над товариством.
З огляду на це міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина "підняття корпоративної завіси".
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав учасника товариства, оскарження рішень наглядової ради, захист прав міноритарних акціонерів, способи захисту прав судом, належний склад сторін спору
