Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 квітня 2022 року

у справі № 520/1185/16-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо підстав для поширення іпотеки на будівлю (споруду) чи об'єкт незавершеного будівництва, що будуть збудовані після укладення договору іпотеки

ФАБУЛА СПРАВИ

ПАТ АБ «Порто- Франко» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання об'єкта незавершеного будівництва предметом іпотеки та встановлення способу виконання рішення суду.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, позов задовольнив частково, визнавши житловий будинок предметом іпотеки за іпотечним договором.

Верховний Суд рішення судів попередніх інстанцій скасував, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 6 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та які були чинними на момент розгляду судами першої і апеляційної інстанції цієї справи) якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов'язаний надати власнику будівлі (споруди) такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець. Об`єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об'єкта незавершеного будівництва.

Тлумачення статей 5 та 6 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та які були чинними на момент розгляду судами першої і апеляційної інстанції цієї справи), свідчить, що:

1. іпотека як право на чужу річ поширюється на конкретну індивідуально-визначену річ, що визначена в договорі;
2. існують такі окремі об'єкти цивільних прав, як земельна ділянка і об`єкт незавершеного будівництва, який зведений на цій ділянці. Внаслідок цього відбувається окреме регулювання іпотеки земельної ділянки та визначення, за яких випадків об'єкт незавершеного будівництва, який зведений на цій ділянці, буде предметом іпотеки;
3. частини п'ята та шоста статті 6 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та які були чинними на момент розгляду судами першої і апеляційної інстанції цієї справи) регулювала правовідносини щодо передачі в іпотеку земельної ділянки, на якій вже були розташовані будівлі чи об`єкт незавершеного будівництва на момент укладення договору іпотеки. У такому разі предметом іпотеки були і будівлі (споруди) чи об`єкт незавершеного будівництва передачі.

ВИСНОВКИ: учасники цивільних відносин за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір могли встановити в договорі іпотеки, що іпотека поширюватиметься й на будівлю (споруду) чи об`єкт незавершеного будівництва, що будуть збудовані після укладення договору іпотеки. У випадку відсутності такої вказівки в договорі іпотеки, що іпотека поширюватиметься й на будівлю (споруду) чи об`єкт незавершеного будівництва, що будуть збудовані після укладення договору іпотеки, підстави для поширення іпотеки на такі об'єкти відсутні.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: акцесорні зобов'язання, захист прав іпотекодержателя, правовий режим новоствореного майна, підстави виникнення іпотечного зобов'язання