Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 16 лютого 2022 року

у справі № 913/869/14

Господарська юрисдикція

Щодо правових підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах

від 29.10.2018 у справі № 911/559/17

від 02.09.2021 у справі № 873/108/20

від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15

від 02.09.2021 у справі № 873/148/20

Фабула справи: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України") звернулася з позовом до ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" про стягнення 317908182,52 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

За результатами нового розгляду цієї справи, рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду та постановою Верховного Суду, задоволено позов в частині вимог про стягнення 257096613,12 грн інфляційних втрат та 16775723,19 грн 3% річних.

До господарського суду надійшла скарга ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на постанову приватного виконавця виконавчого округу області про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, відмовлено у задоволенні скарги ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на постанову приватного виконавця виконавчого округу області про відкриття виконавчого провадження. Крім того, ухвалою місцевого господарського суду було також стягнуто з боржника на користь приватного виконавця витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 42000,00.

Мотивація касаційної скарги: ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" стверджує, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з боржника на користь приватного виконавця грошові кошти за надання професійної правничої допомоги, так як приватний виконавець в розумінні положень ч. 1 ст. 126 ГПК України не є стороною у справі № 913/869/14, а тому витрати на правову допомогу не можуть відшкодовані на його користь.

Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Водночас п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Висновки: під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підлягають застосуванню положення ст.ст. 123, 126, 344 ГПК України.

Ключові слова: правила розподілу судових витрат, компенсація витрат на правову допомогу, оскарження рішень виконавця