Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 09 лютого 2022 року

у справі № 120/1109/21-а

Адміністративна юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішення органу місцевого самоврядування стосовно вилучення із земель запасу земельної ділянки

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення сільської ради (далі - Сільрада) «Про визнання рішення сільської ради «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» таким, що втратило чинність».

Окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовив у відкритті провадження у цій справі.

ОЦІНКА СУДУ

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визнання предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

При цьому у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

ВИСНОВКИ: у цій справі судами не враховано, що підставою для звернення ОСОБА_1 з цим позовом була його незгода з діями Сільради щодо вилучення із земель запасу спірної земельної ділянки, що стало підставою для відмови у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою та внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, що свідчить про відсутність у нього будь-яких прав на цю земельну ділянку. Внаслідок прийняття оспорюваного рішення Сільрадою у ОСОБА_3 також не виникає автоматично права на спірну земельну ділянку, а лише з'являється можливість щодо її успадкування. Позивач звернувся до суду з цим позовом, оскільки оскаржуване рішення, на його думку, є перешкодою для реалізації ним права на отримання земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку цивільного судочинства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: критерії розмежування судової юрисдикції, захист земельних прав, спори за участю ОМС