Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 21 січня 2022 року

у справі № 908/964/21 (908/2248/21)

Господарська юрисдикція

Щодо правил забезпечення позову у спорі, стороною в якому є боржник у справі про банкрутство

ФАБУЛА СПРАВИ

У межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" розпорядник майна Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" (далі - Позивач) подав позов про:

1. визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір), укладеного між Приватним акціонерним товариством "Азовкабель" (далі - Відповідач-1) та ТОВ "Маркет Груп Бердянськ" (далі - Відповідач-2);
2. про припинення права власності Відповідача-2 на нежитловий об'єкт нерухомого майна (далі - Об`єкт) та скасування державної реєстрації цього права;
3. про зобов`язання Відповідача-2 повернути Об`єкт Відповідачу-1 до складу ліквідаційної маси.

Позивач подав в межах забезпечення вимог за позовними вимогами та виконання відповідного судового рішення заяву про накладення арешту на Об`єкт та про заборону на вчинення будь-яких дій на реалізацію, відчуження Об`єкту.

Господарський суд постановив ухвалу, залишену без змін постановою апеляційного господарського суду, про задоволення заяви Позивача про забезпечення позову.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ всі майнові спори, стороною в яких є боржник, щодо його майна тощо вирішує господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Згідно з положеннями абзацу третього частини другої статті 7 цього Кодексу господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Серед правил розгляду справи, що визначені ГПК України, також містяться правила вжиття заходів до забезпечення позову (глава 10 розділу І ГПК України, зокрема статті 136-144 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачу або підлягають передачі або сплаті і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Подібні види забезпечення, передбачені також спеціальними нормами КУзПБ (частина чотирнадцята статті 39, стаття 40 цього Кодексу тощо) та застосовуються у межах провадження у справі про банкрутство.

Натомість, виходячи з порядку, підстав та мети застосування забезпечення, передбаченого спеціальним законом з процедур банкрутства - КУзПБ, зокрема, у вигляді арешту з обмеженням розпорядження майном боржника, що передбачений частиною чотирнадцятою статті 39 цього Кодексу, таке забезпечення та відповідні обмеження, кореспондуючись з положеннями, зокрема статті 40 КУзПБ (правилами вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів), застосовуються саме як спеціальний, самостійний захід, що відмінний від мораторію на задоволення вимог кредиторів (стаття 41 КУзПБ), направлений на збереження майна боржника задля подальшого забезпечення вимог кредиторів.

ВИСНОВКИ: обмеження на розпорядження майном боржника у вигляді арешту, що передбачений частиною чотирнадцятою статті 39 КУзПБ, застосовуються при розгляді справи про банкрутство, а не спорів, стороною в яких є боржник (стаття 7 цього Кодексу), у зв`язку із чим правила застосування арешту майна, зокрема правила юрисдикції для вирішення цього питання та застосування відповідних обмежень, що передбачені частиною чотирнадцятою статті 39 КУзПБ, не застосовуються та не враховуються при розгляді заяви про забезпечення позову у спорі, стороною в якому є боржник, та який розглядається за правилами, визначеними ГПК України (стаття 7 КУзПБ).

КЛЮЧОВІ СЛОВА: господарська юрисдикція, підстави вжиття заходів забезпечення позову, порядок звільнення майна з-під арешту